Сполучені Штати планують до 30 вересня завершити виведення військ з Іраку, де залишаються ще сотні американських військовослужбовців. Водночас більшість підтримуваних Іраном збройних угруповань не планують виконувати вимогу Багдада щодо роззброєння, повідомляє Associated Press, пише УНН.

Деталі

Американські військові зараз залишаються переважно в напівавтономному Іракському Курдистані. За словами представника США, їх передислокують здебільшого до Йорданії та інших країн регіону.

Разом із військовими з Іраку вивезуть техніку, зокрема системи протиповітряної оборони. Після цього Вашингтон і Багдад можуть перейти до "нормальної двосторонньої співпраці у сфері безпеки", однак її майбутній формат поки не визначений.

Озброєні угруповання залишатися без зброї не збираються

Іракський уряд пов'язував завершення американської військової присутності з роззброєнням недержавних формувань. Проте більшість із них уже дали зрозуміти, що не мають наміру складати зброю.

Підтримувані Іраном іракські угруповання після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого атакували пов'язані зі США об'єкти в Іраку та за його межами. За даними AP, вони також координували дії з єменськими хуситами під час атак на Саудівську Аравію.

Американські військові побоюються, що після їхнього виходу ці угруповання збережуть можливість атакувати цілі в Саудівській Аравії, Йорданії та Ізраїлі. Водночас ці ризики не змінили рішення Вашингтона завершити виведення військ до кінця вересня.

Інформує unn.ua

Джерело: 0619.com.ua

Проєкт постанови № 16064 оприлюднили на сайті Верховної Ради.

Рішення підтримали 317 народних депутатів за конституційним поданням президента Володимира Зеленського.

Кадрове рішення ухвалено на тлі масштабного антикорупційного скандалу навколо Офісу Генерального прокурора. 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку після того, як НАБУ та САП провели обшуки та слідчі дії в ОГП у межах антикорупційної операції «Карфаген».

Слідство викрило злочинну організацію за участю посадовців прокуратури, яка за щомісячні хабарі від 7 тисяч доларів прикривала мережу шахрайських колцентрів та легалізовувала їхні доходи.

Передумови відставки та розслідування антикорупційних органів

Руслан Кравченко очолював Офіс генпрокурора з червня 2025 року, а раніше керував Київською обласною військовою адміністрацією та обласною прокуратурою.

Ключові обставини звільнення очільника ОГП:

• Справа «Карфаген»: за даними НАБУ/САП, прокурори системно «кришували» східноєвропейські та українські мережі нелегальних колцентрів;
• Позиція ексочільника ОГП: сам Кравченко процесуальної підозри не отримував, заперечував причетність до схем і назвав відставку політичним кроком задля уникнення дискредитації органу;
• Подальша процедура: після рішення Ради виконання обов’язків очільника ОГП тимчасово покладено на один із заступників до призначення нової кандидатури за процедурою.

Верховна Рада та антикорупційні органи продовжують процес очищення державних інституцій від системних корупційних ризиків.

Інформує realgazeta.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Палата представників ще не ухвалила закон остаточно. Йдеться про процедурне голосування, яке відкрило шлях до дебатів і фінального голосування.

Якщо документ пройде заключний етап у Палаті, його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.

Що передбачає законопроєкт

Документ має назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Він уже пройшов Сенат і тепер розглядається Палатою представників.

Законопроєкт передбачає посилення тиску на Росію через її енергетичні доходи. Головна ідея — бити не лише по самій РФ, а й по країнах, які продовжують купувати російську нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.

За даними Bloomberg, документ може дозволити президенту США запроваджувати 100% мита проти п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу, а також проти п’яти країн, які сприяють обходу енергетичних санкцій.

Під удар можуть потрапити країни, які залишаються великими покупцями російських енергоносіїв. У публічних обговореннях найчастіше згадують Китай, Індію та Туреччину.

Чому санкції називають «пекельними»

Формулювання «пекельні санкції» закріпилося за цим пакетом через масштаб потенційного економічного тиску.

Йдеться не лише про чергове розширення персональних санкцій проти російських чиновників чи компаній. Законопроєкт має вдарити по головному джерелу фінансування Росії — експорту енергоносіїв.

Якщо США отримають механізм вторинних тарифів, це може створити додатковий тиск на країни, які купують російську нафту й газ, навіть якщо вони формально не порушують американські санкції напряму.

Фактично Вашингтон намагається поставити партнерів і великі економіки перед вибором: або скорочувати закупівлі у РФ, або ризикувати доступом до американського ринку на гірших умовах.

Чому навколо документа є суперечки

Попри антиросійську спрямованість законопроєкту, в Конгресі США навколо нього виникла гостра дискусія.

Частина демократів не хоче централізовано підтримувати документ, бо він дає президенту Трампу широкі повноваження щодо тарифів. Їхня головна претензія — законопроєкт надає Білим домом інструмент, але не гарантує, що Трамп справді використає його для жорсткого тиску на Кремль.

The Guardian пише, що критики документа побоюються надмірного розширення тарифних повноважень президента та можливого удару по союзниках США.

Інша частина конгресменів вважає, що провал законопроєкту став би поганим сигналом для України і міг би бути сприйнятий Кремлем як ознака ослаблення американської підтримки.

Які поправки пропонували демократи

На сайті Комітету з правил Палати представників США оприлюднені поправки до документа.

Серед них були пропозиції:

• вилучити із законопроєкту розділ про широкі вторинні тарифи;
• уточнити, що Європейський Союз не вважається «країною» для цілей вторинних тарифів;
• обмежити право президента відмовлятися від санкцій;
• дозволяти відмову від санкцій лише у випадку, якщо це життєво важливо для національної безпеки США;
• передбачити $15 млрд військового фінансування для України;
• прямо перелічити країни, які можуть потрапити під мита за закупівлю російської нафти чи газу.

Одна з поправок пропонувала вказати серед таких країн Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан.

Однак частина цих поправок не була підтримана на рівні процедурного комітету.

Що буде далі

Після процедурного рішення Палата представників має провести дебати й заключне голосування.

Подальший шлях документа виглядає так:

• дебати в Палаті представників;
• фінальне голосування;
• у разі підтримки — передача документа президенту США;
• підпис або інше рішення Дональда Трампа;
• подальше практичне застосування санкційного механізму.

Навіть якщо закон буде ухвалено, це ще не означає автоматичного запровадження мит проти всіх покупців російської нафти й газу. Багато залежатиме від того, які повноваження отримає президент і як саме Білий дім вирішить ними користуватися.

Інформує komersant.ua

Джерело: 0619.com.ua

Вищий антикорупційний суд продовжив на 60 днів строк дії процесуальних обов'язків для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Політика підозрюють у легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. Проте електронний браслет із нього зняли. Про це повідомила пресслужба ВАКС.

Слідчий суддя частково підтримав клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тож Єрмак, як і раніше, мусить з'являтися на кожен виклик детектива, прокурора чи суду, а також інформувати їх про зміну місця проживання або роботи.

Андрій Єрмак. Фото: Instagram 

Крім того, йому заборонено виїжджати за межі визначених судом населених пунктів і контактувати з іншими підозрюваними та свідками щодо обставин справи. Закордонні й дипломатичні паспорти, а також інші документи для перетину державного кордону мають залишатися на зберіганні у відповідних органах.

Натомість обов'язок носити засіб електронного контролю суд продовжувати не став. Таке рішення ухвалили після висновку незалежного медичного фахівця, згідно з яким подальше використання браслета може становити загрозу для життя та здоров'я підозрюваного. У ВАКС уточнили, що саме ця обставина стала однією з причин відмови.

Інформує blik.ua

Джерело: 0619.com.ua

Згідно з новим дослідженням Конгресу США, рішення президента Дональда Трампа розпочати війну проти Ірану обійшлося американським платникам податків у близько $38 млрд прямих витрат за перші п’ять місяців бойових дій.

Про це у вівторок, 15 вересня, заявило Бюро бюджетного аналізу Конгресу у листі до провідного демократа в Бюджетному комітеті Палати представників Брендана Бойла, цитує Bloomberg, пише "Європейська правда".

Як свідчить дослідження, рішення розпочати війну проти Ірану до початку наступного року призведе до зростання інфляції в США приблизно на 0,5 процентного пункту.

"Ця сума [$38 млрд] відображає витрати на заміну витрачених боєприпасів та обладнання, втраченого в боях, збільшення кількості льотних годин, інші операції та зростання витрат на паливо", – зазначило Бюро бюджетного аналізу Конгресу.

Зазначається, що кожен додатковий місяць конфлікту обійдеться щонайменше у $2–3 млрд. 

"Щомісячні витрати можуть бути ще вищими, якщо насильство ще більше загостриться", – йдеться у звіті.

Також у звіті наголосили, що війна вичерпала запаси боєприпасів, на відновлення яких може знадобитися п’ять років або більше, що знижує здатність збройних сил реагувати на черговий великий конфлікт. Це перегукується з дослідженням генерального інспектора Пентагону, який заявив, що промислова база не встигає заповнювати дефіцит боєприпасів.

"Цей дефіцит стане особливо проблематичним, якщо виникне конфлікт із супротивником, арсенал якого включає велику кількість балістичних і крилатих ракет", – додали у звіті.

Напередодні Трамп стверджував, що Іран "дуже хоче якнайшвидше" укласти угоду. Раніше він заявив, що не шкодує про війну проти Ірану, попри її можливий вплив на успіхи Республіканської партії на виборах.   

Інформує eurointegration.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

У чому підозрюють Семена Кривоноса?

За його версією, у квітні 2008 року Кривонос та його спільник нібито отримали 90 тисяч гривень для підкупу студентів Київського лінгвістичного університету та КНУ імені Тараса Шевченка, щоб ті голосували за БЮТ.

Кравченко стверджує, що ця справа могла завадити Кривоносу очолити НАБУ.

За даними генпрокурора, після початку розслідування Кривонос нібито шукав можливість скористатися амністією, однією з підстав для якої є наявність неповнолітньої дитини.

На відео слідчий допитує жінку, яку слідство називає "Рея". У 2009 році вона погодилася записати Кривоноса батьком своєї дитини.

За версією слідства, жінці пояснили, що ці дані потрібні роботодавцю Кривоноса за кордоном.

"Рея" заявила, що надалі він не допомагав їй із дитиною, а у 2018 році нібито відмовився від статусу батька.

Кравченко також показав кадри співбесіди Кривоноса під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

Тоді Кривонос заперечував підкуп студентів і пояснював справу своїм протистоянням з адміністрацією університету.

За словами генпрокурора, оприлюднене відео є лише першою частиною його матеріалів.

Заява Кравченка пролунала після того, як він повідомив про підписання підозри Семену Кривоносу.

Керівника НАБУ підозрюють у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивного усиновлення.

Кравченко також заявив, що справа "Карфаген" нібито була спрямована на отримання матеріалів проваджень щодо працівників НАБУ і САП, частину з яких, за його словами, викрали.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 0619.com.ua

Президент США Дональд Трамп знову заявив, що Україна може отримати ліцензію на виробництво ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.

Про це він сказав під час спілкування з журналістами на борту свого літака.

Трампа запитали, чи президент України Володимир Зеленський таки зможе домогтися від США отримання ліцензії на Patriot. Той коротко відповів: «Менш сучасну версію».

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський казав, що разом із Трампом «політично» розв’язав питання про виробництво ракет до Patriot в Україні. Сам Трамп також, схоже, підтверджував, що Штати нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot.

Однак невдовзі він, схоже, змінив думку, заявивши, що ще не дав своєї згоди, і наголосивши, що «люди, яким ви даєте ці технології, колись можуть обернути їх проти вас».

Що відомо про дефіцит ракет?

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що за цей рік Україна отримала втричі менше ракет для захисту від балістики, якщо порівняти з попереднім роком. Офіційною причиною, яку Києву повідомили партнери, були бойові дії на Близькому Сході.

Раніше Financial Times писало, що президент США Дональд Трамп відмовив українському президентові в наданні 300 ракет до Patriot через потребу зберегти американські запаси на тлі війни проти Ірану.

А втім, нещодавно Зеленський говорив, що партнери надали невелику партію ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.

Крім того, він сказав, що від партнерів отримали підтвердження постачання кількох систем ППО Crotale та ракет до них, а також Україна отримала ракети AIM — такі ракети використовують у зенітних ракетних комплексах середньої дальності NASAMS.

Інформує hromadske.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це повідомляють моніторингові канали Exilenova+, Supernova+ та росЗМІ.

Як розповідають місцеві жителі, небезпеку оголосили ще ввечері, а близько 2:13 у центральній частині було чутно сильні вибухи. Напередодні влада міста та федеральної території Сіріус оголосила загрозу атаки БПЛА.

Мер Сочі Андрій Прошунін о 3:51 заявив, що загроза зберігається. За його словами, у місті задіяли всі сили та засоби захисту, а мешканців закликали залишатися у безпечних місцях.

Про вибухи також повідомляли в Ростові. Моніторингові канали писали про прольоти груп безпілотників та роботу російської ППО.

У місцевих пабліках мешканці припускали, що ціллю атаки могли бути нафтопереробний об’єкт, нафтобаза або один із логістичних об’єктів у районі Сочі. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

Також повідомлялося про можливу пожежу в регіоні після одного з влучань, проте її причини та масштаби не підтверджені.

Окрім цього, є інформація про можливе ураження комплексу ППО С-400 у курортному місті Дагомис.

Тим часом, за повідомленнями росЗМІ, аеропорт Сочі залишається закритим через введені обмеження. Про точний час їх скасування російська влада не повідомляла.

Нагадаємо, від початку вересня місто Сочі декілька разів опинялося під атакою дронів. Зокрема, там двічі уразили нафтобазу.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 0619.com.ua

Він розповів, що обговорив із “портовим бізнесом” низку питань — від збереження роботи портів, захисту людей, суден і інфраструктури до фінансових умов, страхування, компенсації збитків і вартості логістики.

Нагадаємо, російські війська вкотре атакували цивільне судно в акваторії Чорного моря. Внаслідок влучання ракети в балкер під прапором Гвінеї-Бісау з українською пшеницею було пошкоджено корпус, на судні спалахнула пожежа.

Інформує uatv.ua

Джерело: 0619.com.ua

Канада та Європейський Союз проводять переговори щодо участі Оттави у фінансуванні кредиту на €90 млрд для України.

Як пише Financial Times, таким чином канадський прем’єр-міністр Марк Карні прагне посилити співпрацю з європейськими партнерами та водночас скоротити залежність країни від Сполучених Штатів.

За словами джерел видання, які обізнані з перебігом переговорів, Канада та ЄС планують визначити розмір внеску Оттави до початку жовтневого саміту Євросоюзу в Монреалі. У разі домовленості Канада стане лише другою державою за межами ЄС, яка приєднається до цієї кредитної програми. Першою була Велика Британія.

У Financial Times пов’язують цей крок Карні з його наміром сформувати тісніший альянс демократичних і ліберальних країн. Видання зазначає, що на тлі змін у відносинах зі США канадський уряд дедалі активніше шукає можливості для поглиблення контактів із європейськими державами, зокрема у сфері допомоги Україні.

«Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом», — заявив виданню один із європейських чиновників.

Підтримка України вже стала одним із ключових напрямів зближення Канади з Європою. Раніше Оттава спрямувала на військову допомогу Києву 6,5 млрд канадських доларів.

Крім того, минулого тижня Марк Карні та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про «100-річне партнерство» між Канадою та Україною.

Водночас потреба Києва в додаткових фінансових ресурсах зростає через збільшення вартості війни з Росією. Співрозмовники Financial Times припускають, що вже наступного року Україна може зіткнутися із суттєвим бюджетним дефіцитом.

Втім, канадський уряд розглядає поглиблення співпраці з Євросоюзом не лише крізь призму допомоги Україні. Оттава також зацікавлена в нових економічних і технологічних проєктах із Брюсселем, паралельно намагаючись зміцнити свої позиції у торговельному протистоянні зі США.

Інформує tsn.ua

Джерело: 0619.com.ua

46 % українських 15-річних дітей не мають базового рівня з математики, 45 % — з читання, ще 35 % не досягають базового рівня з природничих дисциплін.

Такі невтішні результати третього в Україні та другого за час повномасштабного вторгнення РФ дослідження PISA за 2025 рік (Programme for International Student Assessment) — міжнародної програми оцінки якості освіти, яка перевіряє, наскільки 15-річні підлітки вміють аналізувати інформацію, застосовувати отримані в школі знання в реальному житті й робити висновки.

PISA оцінювала знання з читання, математики та природничих наук у 90 найрозвиненіших країнах світу. У дослідженні брали участь школярі, студенти коледжів та учнів професійно-технічних училищ, які ще не навчалися за новим державним стандартом "Нова українська школа" (НУШ).

Середній результат України становить 448 балів з природничих дисциплін, 431 — з математики та 418 — з читання. Це нижче за середні показники країн ОЕСР (країн з розвиненою економікою) на 34, 32 та 43 бали.

Таким чином, українські діти відстають у математиці та природничих дисциплінах від своїх однолітків із розвинених країн на 1,5 року навчання, а в читанні — на два роки.

Якщо коротко, то 56,4 % підлітків мають низькі результати хоча б в одній із трьох дисциплін. Майже третина всіх учнів (29,3 %) не досягли базового рівня знань з усіх трьох предметів.

"Високих рівнів досягли 2 % дітей у природничих науках, 2,6 % — у математиці, 0,7 % — у читанні", — зазначає екс-заступниця міністра освіти, депутатка фракції "Голос" Інна Совсун.

Читати вміють, а аналізувати — ні

За її словами, ситуація з математикою залишається стабільно складною, про що постійно говорять протягом останніх кількох місяців. Однак дослідження PISA несподівано висвітлило саме проблему з читанням.

Совсун пише, що у 2018 році Україна більше відставала від країн ОЕСР з математики, а зараз — з читання. Саме в цій галузі відбулося найбільше зниження результатів між 2018 і 2025 роками (74% і 55% відповідно).

"Це проблема сама по собі. Адже що перевіряє PISA? Зовсім не знання підметів, присудків чи дат народження письменників. PISA перевіряє здатність працювати з інформацією та мислити: зрозуміти прочитане, знайти важливу інформацію, пов’язати різні частини тексту, зробити власні висновки, оцінити та застосувати інформацію. Відсутність цих навичок фактично блокує майбутні освітні перспективи для дітей і ставить серйозні питання щодо їхнього майбутнього функціонування в суспільстві загалом", — підкреслює вона.

Народна депутатка наголошує на тому, що відсутність навичок читання безпосередньо впливає на засвоєння математики:

"Якщо уважно придивитися до розбору задач з математики, то ми бачимо, що в українських підлітків найбільше проблем із здатністю уважно прочитати умови задачі та всі вступні дані, зрозуміти їх, перетворити ці дані на математичну модель та інтерпретувати результати. Тобто з умінням застосовувати логічне мислення, робити висновки, а не просто знаходити знайомі готові відповіді".

Вона підсумовує, що проблема полягає не лише в тому, що дітям бракує знань:

"Проблема в тому, що надто велика частина з них не вміє, лінується думати та застосовувати знання".

Чи є щось позитивне?

За словами організаторів PISA, після різкого падіння рівня знань у період з 2018 по 2022 роки результати в Україні стабілізувалися, і нового різкого падіння не відбулося, пише BBC.

"Насправді це чудовий результат для країни, яка перебуває у стані війни та страждає від агресії, і свідчення стабільності освітньої системи", — вважає колишня радниця міністра освіти Іванна Коберник.

У МОН вважають: дослідження PISA-2025 показало, що середні результати статистично не відрізняються від результатів 2022 року, а також те, що українська освіта змогла вистояти в умовах безпрецедентних викликів, зокрема постійних повітряних тривог, зміни формату навчання в умовах обстрілів, відключень електроенергії тощо.

Проте Інна Совсун переконана, що, хоч і існують об’єктивні обставини, пов’язані з воєнним станом, однак надзвичайно небезпечно, якщо суспільство та політики й надалі будуть прикриватися війною, щоб ухилятися від дій, аби не приймати складні рішення у сфері освіти.

Хто лідирує в дослідженні PISA?

За даними PISA, найкращі результати у світі з математики та природничих дисциплін продемонстрував Китай — 612 та 597 балів. У читанні лідером став Сінгапур, набравши 535 балів.

А ось найгірші показники за трьома предметами у світі має Руанда — близько 300 балів із загальної кількості.

Інформує focus.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це йдеться у моніторингу умов життя в Україні Світового банку.

40% українців — за рискою бідності

Рівень бідності в Україні у 2025 році зріс до 41,6% — проти 37% роком раніше. Водночас зросла й соціальна нерівність: найбідніші верстви населення втрачають реальні доходи, а найзаможніші нарощують їх.

У Світовому банку наголошують, що бідність в Україні невпинно зростає з 2022 року. Одна з ключових причин — стрімке подорожчання життя. За рік ціни на продукти підскочили на 70–80%, а в окремих регіонах — на всі 90%.

Фінансове становище українців дедалі гіршає. Наприкінці минулого року:

• 17% родин позичали гроші на найнеобхідніше;

• • близько 6% продавали своє майно;

  • лише кожна п'ята сім'я могла відкласти хоч якусь суму за попередній місяць.

  Розрив між багатими та бідними збільшився. Реальні доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%, тоді як у найзаможніших — зросли більш ніж на 10%.

  Серед найбідніших домогосподарств лише 20% мають зарплату, натомість 70% — це пенсіонери. Також часто на дно опиняються родини з малими дітьми: майже третина сімей із дітьми до 6 років належать до найнижчої дохідної групи.

  Уживані речі — нова реальність українців

  Війна докорінно змінила побут. За даними OLX, уживані речі дедалі частіше стають основою для нового життя — особливо для тих, хто через війну змушений переїжджати в інший регіон.

  Найбільше запитів на товари для дому надходить із:

  • Київської області — 16 563;

  • Дніпропетровської — 9700;

  • Львівської — 9429;

  • Харківської — 7019.

  У категорії товарів для дому найчастіше шукають дивани (4535 запитів), кухонні меблі (3140) та шафи (1662). Далі — меблі на замовлення (1587), комоди (1382), ліжка (1350), столи (1067). Це базовий набір, необхідний для облаштування життя з нуля.

  Показово, що 15–19% усіх пошуків у категорії «Дім та сад» містять позначку «б/у». Тільки за липень 2026 року таких запитів було 31 608 із 165 520. В оголошеннях ситуація ще виразніша: у категорії меблів для вітальні 86% товарів — уживані, для офісу — 83%, для спальні — 82%, для кухні — 74%.

• Аналітики OLX доходять висновку: купівля вживаних речей — це вже не вимушений крок, а свідомий вибір. Люди навчилися економити, не жертвуючи якістю, і таким чином повертати собі відчуття нормального життя.

  Середній клас під загрозою зникнення

  Стрімке зубожіння буквально знищує середній клас. Війна впливає на всіх, але по-різному. Мільярдер, який став мільйонером, не голодуватиме. Бідні звикли виживати за будь-яких обставин. А от середній клас опинився у найгіршому становищі: виявилося, що фінансова «подушка» не така товста, а гроші тануть на очах.

  Визначити межі середнього класу сьогодні майже неможливо.

  По-перше, немає єдиного показника доходу, який би гарантував належність до середнього класу. Окрім зарплати, потрібна низка чинників: здатність робити великі покупки, подорожувати, накопичувати, мати фінансовий запас. Експерти називають формальний поріг від 30–35 тис. грн на місяць, але справжня стабільність з'являється лише від 80–100 тис. грн на родину.

• По-друге, зростання зарплати не означає покращення життя. Продукти, житло та послуги дорожчають швидше, ніж доходи, тому купівельна спроможність падає навіть під час «підвищення» заробітку. Раніше дослідження показували: середній клас — це ті, хто може дозволити собі якісну медицину, репетиторів, інвестиції в депозити чи нерухомість.

  По-третє, в умовах війни зникла можливість планувати. Представник середнього класу зазвичай може прогнозувати купівлю авто, житла, відпустки, накопичення, майбутнє дітей. Тепер горизонт планування звужується до кількох місяців, а то й тижнів. Один обстріл — і людина залишається без роботи, майна та заощаджень.

  Тому якщо головна ознака середнього класу — відчуття фінансової безпеки, то в Україні він практично зник.

  Хто залишився в середньому класі?

  Якщо оцінювати рівень добробуту «тут і зараз», то, за різними оцінками, до середнього класу належать від 5 до 15% українців.

  Це:

  • IT-фахівці, які працюють віддалено на міжнародні компанії;

  • працівники оборонно-промислового комплексу;

  • менеджери середньої ланки у великих корпораціях;

  • лікарі приватних клінік;

  • підприємці малого та середнього бізнесу, які зуміли адаптуватися до нових умов.

  Географічно — це мешканці великих міст: Києва, Львова, Одеси, Дніпра.

  Прикмета часу: представники середнього класу нині гнучкі, як ніколи. Експерти переконані, що саме їхня адаптивність та віра у власні сили зрештою допоможуть перетворити кризи на точки зростання, які раніше здавалися неможливими.

• Інформує u-news.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Мінімальний штраф за порушення правил військового обліку становить 17 тисяч гривень. Якщо його не сплатити у встановлений строк і постанову передадуть на примусове виконання, сума може подвоїтися до 34 тисяч гривень.

На цьому витрати можуть не закінчитися. До боргу додаються виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, тому фактична сума стягнення буде ще більшою.

Насамперед державний або приватний виконавець намагається стягнути гроші з банківських рахунків боржника. На них можуть накласти арешт у межах відкритого виконавчого провадження.

Якщо коштів на рахунках немає або їх недостатньо, стягнення може бути звернене на інше майно. Арештовані речі у передбачених законом випадках можуть продавати через систему електронних торгів.

Отримані після продажу гроші спрямовують на погашення боргу, виконавчого збору та інших витрат. Якщо після цього залишається частина суми, її мають повернути власнику.

При цьому відсутність грошей чи майна не означає автоматичного списання штрафу. Заборгованість може залишатися у виконавчому провадженні.

Окремі правила діють щодо нерухомості. За даними джерела, звернення стягнення на єдине житло можливе, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат.

За наведеного у матеріалі розміру мінімальної зарплати у 2026 році в 8 647 гривень цей поріг перевищує 170 тисяч гривень. Водночас сам факт такої заборгованості не означає автоматичної втрати квартири чи будинку — процедура відбувається в межах виконавчого провадження та відповідно до встановлених законом правил.

Закон також захищає частину речей першої необхідності. Стягнення не повинно поширюватися на базовий одяг, необхідні меблі, медичні засоби, запас продуктів, окрему побутову техніку та інше майно, без якого людина не може нормально жити.

Тому ігнорувати постанову про штраф не варто. Якщо людина погоджується з ним, його доцільно сплатити у встановлений строк, а якщо вважає незаконним — скористатися правом на оскарження.

Інформує expert.in.ua

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Водночас більшість опитаних оцінює власну готовність до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення цієї зими як обмежену або недостатню.

Утім майже кожен десятий опитаний стверджує, що має генератор, павербанки та усі необхідні запаси для відносно комфортного проходження зими 2026-2027. в

Варто зазначити, що найбільша частка опитаних (37%) вказує на часткову готовність.

Натомість сумарно 47,5% респондентів зазначили про свою непідготовленість до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення, при цьому для більшості з них це є джерелом занепокоєння: 32% опитаних не готові й переймаються цим, тоді як 15,5% респондентів зазначають про відсутність готовності, проте не висловлюють занепокоєння. Не змогли визначитися з відповіддю 6,5% опитаних.

 

Оцінка особистої готовності до зимиСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Статеві, вікові та гендерні відмінності

Серед жінок зафіксовано вищий рівень тривожності: 36% зазначили, що не готові й це їх турбує (проти 29% серед чоловіків та 32% загалом).

Щодо вікових особливостей – зафіксовано, що молодь (18–29 років) вирізняється найнижчим рівнем занепокоєння: лише 22% опитаних цієї групи не готові й переймаються цим (проти 32% загалом), водночас майже чверть (23% проти 15,5% загалом) зазначають, що не готові, проте не турбуються через це. У цій же віковій категорії зафіксовано найвищу частку тих, хто вагався з відповіддю (10% проти 6,5% загалом).

Найвищий рівень тривожності зафіксовано у віковій групі 45–54 роки, де респонденти частіше за загальний рівень обирали варіант «не готовий(-а), і це турбує» (38% проти 32% загалом).

Регіональна специфіка

Найвищий рівень часткової підготовленості зафіксовано у столиці (51% проти 37% загалом) за нижчого за середнього рівня занепокоєння щодо неготовності (26% проти 32% загалом).

На Півночі та Півдні спостерігається найвищий рівень тривожної непідготовленості: 38% та 41% відповідно зазначили, що не готові й це їх турбує (проти 32% загалом), при цьому на Півдні та Сході фіксуються найнижчі показники повної готовності (4% та 3% відповідно проти 9% загалом).

Західний регіон демонструє дещо вищі показники підготовленості (11% – повністю, 40% – частково), а також найнижчу частку занепокоєних щодо неготовності на рівні з киянами (26% проти 32% загалом).

Водночас на Сході спостерігається аномально висока частка фаталістичного або байдужого ставлення: 29% опитаних зазначили, що не готові, але не переймаються цим (що майже вдвічі перевищує загальнонаціональний показник – 15,5%).

 

Готовність до можливих відключень світла й опаленняСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина – присвячена підготовці українців до зими 2026-2027.

Зокрема виявилось, що більшість українців оцінює власну готовність до цієї зими як обмежену або недостатню. Однак понад 80% респондентів заявили, що підготовлені за базовими позиціями – теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води (84%). Також більшість має запас ліків (75%) і харчових продуктів тривалого зберігання (63%).

А от дороговартісним обладнанням для енергонезалежності на кшталт EcoFlow та Bluetti забезпечені лише 20% населення України.

Також понад дві третини опитаних українців – 67% – вказують на погіршення свого психоемоційного стану після літньої хвилі масованих російських обстрілів.

Крім цього з’ясувалось, що частина населення з високими доходами ігнорує навіть базову підготовку до зими.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

У Сочі в ніч проти 10 вересня пролунала серія потужних вибухів у районі морського порту, а російська влада підтвердила атаку безекіпажних катерів. Тим часом напередодні росіяни втратили низку плавзасобів на військово-морській базі Новоросійська. На набережній спалахнула пожежа, пошкоджено пляжну інфраструктуру, повідомляється про 8 постраждалих. Паралельно неспокійно було й в інших регіонах Росії - Дагестані та Воронезькій області.

Про атаку в Сочі повідомили самі окупанти. Місцева влада підтвердила удар безпілотних катерів по портовій зоні, зазначивши, що вогонь пошкодив прибережну інфраструктуру. Кількість постраждалих поступово зросла до восьми осіб.

У Борисоглєбську Воронезької області російські ППОшники заявили, що збили один дрон над приватним будинком. У Махачкалі, столиці Дагестану, вночі місцеві жителі повідомляють про атаку та вибухи - у мережі з'явилися кадри спалахів і роботи протиповітряної оборони. Також повідомляють про задимлення в районі порту та пошкодження в місті. Місцеві пабліки поширюють відео, на яких, за їхніми твердженнями, ППО працює над районом Аварського театру.

"Зараз у Сочі перебуває чимало російської еліти, і це вкотре доводить, що Путін не може гарантувати їх безпеку", - додав керівник ЦПД при РНБО Андрій Коваленко.

Крім того, у Сочі того ж вечора зупинили концерт Тетяни Буланової. Раніше співачка потрапила до бази "Миротворець" за пропаганду.

Атака на Сочі, Махачкалу та Борисоглєбськ

Атаки на РФ

Атаки на Сочі відбуваються не вперше - місто вже неодноразово потрапляло під удари безпілотників і морських дронів протягом останніх тижнів. Курортний статус не рятує інфраструктуру: порти й прибережні об'єкти регулярно фіксують пожежі та пошкодження після нальотів.

Одночасно посилюється тиск і на інші стратегічні об'єкти Росії - від портів Чорноморського узбережжя до газовидобувних регіонів у глибині країни.

Раніше Інформатор повідомляв, що Сили оборони вперше атакували дронами Новий Уренгой у Ямало-Ненецькому окрузі - відстань від України туди становить майже 3 тисячі кілометрів, а удар прийшовся на об'єкти паливно-енергетичного комплексу регіону.

Також ми писали, що в Росії через нічні атаки безпілотників були закриті аеропорти, а в Саратовській області фіксували ракетну небезпеку, тоді як у Брянській області моніторингові канали повідомляли про ураження пускових установок.

Інформує informator.ua

Джерело: 0619.com.ua

Сили безпілотних систем ЗСУ за перший тиждень вересня уразили 34 енерговузли окупантів у Криму та на тимчасово окупованих територіях Півдня і Сходу України. Українські дрони й далі систематично атакують енергетичну інфраструктуру окупантів, залишаючи без світла цілі міста на півострові. Про це 10 вересня повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді.

Йдеться про результати операції СБС "Кримський рубильник off", яку військові проводять із 6 липня. Про це командувач Сил безпілотних систем написав у своєму Telegram-каналі.

"Операція СБС "Кримський рубильник off": протягом першого тижня вересня відпрацьовано +34 енерговузли у Криму, на Півдні та Сході у ТОТ", - написав він.

За його словами, загалом за два місяці дії операції - з 6 липня по 9 вересня - українські дрони відпрацювали 374 енерговузли у Криму та інших частинах тимчасово окупованих територій. Серед уражених цілей першого тижня вересня - електропідстанції у Малій Білозерці Запорізької області, Генічеську та Скадовську Херсонської області, а також низка тягових підстанцій на Донеччині, зокрема у Волновасі, Оленівці та Кальчику. Атак зазнали й газорозподільні станції в Криму - у Нижньогірському, Наташиному, Вересаєвому, Дібрівці, Первомайському та інших населених пунктах півострова. Серед уражених об'єктів також опинилися Луганська ТЕС у Щасті та підстанції у самому Луганську, а окремі цілі, як-от підстанція "Генічеська" і "Михайлівська", дрони відпрацювали повторно.

До ударів СБС також залучені мобільні вогневі групи ворога. У проведенні операції задіяні 1 окремий центр СБС, 414 окрема бригада СБС "Птахи Мадяра", 412 окрема бригада СБС "Nemesis", 20 окрема бригада СБС "К-2", 413 окремий полк СБС "Рейд", угруповання "Фенікс" ДПСУ та 427 окрема бригада СБС "Рарог".

СБС вразили десятки енергооб'єкти окупантів у Криму

Чому окупанти щотижня втрачають світло

Регулярні удари по енергетичних об'єктах спрямовані на те, щоб позбавити ворога стабільного постачання електроенергії на лінії фронту та в тилу, а знеструмлення радарів і елементів ППО відкриває можливості для подальшої роботи українських дронів углиб окупованої території. Найбільше уражень традиційно припадає на Запорізьку, Донецьку та Луганську області, а також безпосередньо на Кримський півострів, де електромережа тісно пов'язана з енергопостачанням з материкової частини Росії.

Наслідки таких атак відчувають не лише військові об'єкти, а й цивільна інфраструктура окупованих територій - від паливних до водопостачальних систем, які й без того працюють з перебоями через постійні удари.

Раніше Інформатор повідомляв, що в тимчасово окупованому Криму стався тотальний блекаут, коли світло зникло одразу в кількох містах півострова після серії вибухів у Севастополі, а перебої з електропостачанням зафіксували також у Сімферополі та Джанкої. Також ми писали, що енергетична структура Криму вже неодноразово потерпала від ударів дронів, коли без електрики залишалися Сімферополь, Ялта та Євпаторія, а під удар потрапляла і Таврійська ТЕС - головна теплоелектростанція півострова.

Інформує informator.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Як ППО відбивала російський напад?

У ніч на 10 вересня противник застосував 149 ударних БпЛА типу "Шахед", "Гербера" та дронів-імітаторів типу "Пародія". При цьому майже половина з них були реактивними безпілотниками. Станом на 08:00 протиповітряній обороні вдалося збити та подавити 128 ворожих безпілотників.

Запуск засобів повітряного ураження відбувався з кількох напрямків, зокрема з російських міст Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, а також із тимчасово окупованих Донецька та кримського Гвардійського. Для відбиття атаки було залучено авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, сили безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Попри ефективну роботу захисників неба, зафіксовано влучання засобів ураження на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей спричинило наслідки ще на 9 ділянках. Бойова робота продовжується, адже ворожі БпЛА досі перебувають у повітряному просторі.

Як відпрацювала ППО у ніч на 10 вересня / Інфографіка Повітряних сил ЗСУ

Нагадаємо, унаслідок російського удару по торгово-розважальному центру в Сумах 9 вересня загинули двоє людей – 21-річні чоловік і жінка. Ще 20 людей зазнали поранень та травм, серед них четверо дітей віком 15 – 16 років. Четверо постраждалих, зокрема 16-річна дівчина, перебувають у тяжкому стані. Внаслідок атаки в ТЦ виникла пожежа, також пошкоджені будівля та автомобілі.

Також уночі 10 вересня російські війська завдали масованого удару безпілотниками по Кривому Рогу. Влучання зафіксували на п'яти локаціях у Центрально-Міському та Саксаганському районах міста, на двох із них спалахнули пожежі. Унаслідок атаки поранень зазнали двоє чоловіків: один перебуває у тяжкому стані, інший – у стані середньої тяжкості. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки обстрілу.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 0619.com.ua

У ніч проти вівторка, 8 вересня, жителі російського Саратова повідомили про вибухи та пожежу. Місцева влада попереджала про загрозу з боку безпілотників. За даними OSINT-аналітиків, ціллю БПЛА був ПАТ Саратовський НПЗ.

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Представники Офісу генерального прокурора могли щомісяця отримувати близько $7 тисяч із кожного шахрайського кол-центру, який працював під їхнім ймовірним прикриттям.

Про це йдеться у статті Української правди «$7000 доларів з кол-центру щомісяця – прокурорам. Перший залп НАБУ і САП по шахрайському «Карфагену».

За інформацією джерел, представникам ОГП могли передавати приблизно $7 тисяч із кожного кол-центру щомісяця.

Таким чином, якщо під таким «дахом» одночасно працювали 100 кол-центрів, потенційний щомісячний обсяг таких виплат міг становити близько $700 тисяч.

Водночас співрозмовники стверджують, що на піку активності у 2026 році кількість кол-центрів, які могли перебувати під відповідним контролем, могла сягати 500.

У такому разі загальна сума потенційних щомісячних виплат могла становити вже близько $3,5 мільйона.

Нагадаємо, 4 вересня антикорупційні органи викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора. За даними слідства, посадовці ОГП, зокрема заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергій Кропива, систематично брали хабарі за «кришування» шахрайських кол-центрів і легалізували десятки мільйонів гривень. Підозру вручили п'яти особам.

В ОГП згодом підтвердили обшуки у керівництва, проте заявили, що НАБУ могло отримати доступ до сторонніх матеріалів справ.

Згодом 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Сергію Кропиві запобіжний захід, а 7 вересня заарештували Сергія Куцого, його водія, як ймовірного учасника схеми.

Генпрокурор Руслан Кравченко відкидав звинувачення у причетності до схем із кол-центрами. Він заявляв, що оприлюднені в суді аудіозаписи з його участю нічого не доводять.

Однак напередодні Кравченко заявив, що подав заяву про відставку. За його словами, «це політичне рішення», яке він ухвалив свідомо.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 0619.com.ua

Інформує interfax.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

— Скільки військовослужбовців, які раніше перебували в СЗЧ, уже повернулися до 31-ї окремої механізованої бригади?

— Уже перевалило за сотню. Тож працюємо, хлопці повертаються, і всі задоволені.

— Чи досліджували ви, з яких причин військовослужбовці найчастіше залишали свої підрозділи?

— Найчастіше це відбувалося через неможливість піти у відпустку за сімейними обставинами або з інших причин. Вдома щось траплялося, людині потрібно було повернутися, вирішити питання, а потім знову приїхати до підрозділу. Зачасту їх просто не відпускали, і вони самовільно залишали частину, щоб вирішити свої проблеми. Це цілий комплекс причин. Людей певний час не вистачало, була критична потреба в особовому складі. Якщо людину немає ким замінити, навіть коли командир знає про її сімейні проблеми, складно ухвалити рішення.

— А що найчастіше мотивує військовослужбовців повертатися саме до 31-ї бригади?

— Насамперед наш підхід. Ми спираємося на цивільні навички військовослужбовця: ким він був у цивільному житті, який має досвід, які в нього хобі. Відповідно до цього підбираємо посаду. Люди приходять уже підготовленими, мотивованими і задоволеними своєю посадою. Піхотних посад ми майже не пропонуємо, оскільки працюємо з великою кількістю іноземних громадян, які перекривають потреби піхотних підрозділів. Тому для українських військовослужбовців можемо підбирати інші напрямки.

— Нагадайте механізм повернення із СЗЧ. Як військовослужбовцю долучитися саме до 31-ї бригади?

— Якщо військовослужбовець уже обрав нашу військову частину і хоче повернутися саме до нас, він звертається на гарячу лінію нашої військової частини, через сайт або соціальні мережі. Оператор опрацьовує його дані, цікавиться навичками, досвідом, тим, на якій посаді або в якому напрямку він хотів би працювати. Після цього допомагаємо створити рапорт. Він погоджується, і буквально до тижня військовослужбовець повертається до служби та приїжджає до нашої частини — уже до свого нового командира.

— Тобто важливу роль у цьому процесі відіграє і застосунок Армія+?

— Звичайно. Усе відбувається через Армія+, але за допомогою нашого фахівця, який перебуває на зв’язку з кожним кандидатом і пояснює, як усе правильно зробити та в найкоротший термін.

— Скільки людей у вас займаються супроводом тих, хто повертається із СЗЧ?

— Загалом працює троє людей.

— Практично цілодобово?

— Майже. Але сили не закінчуються, тому що не можна, щоб вони закінчилися у відповідальні моменти.

— Які вакансії зараз найчастіше пропонує 31-ша бригада тим, хто повертається із СЗЧ?

— Найпопулярніші зараз — оператори БпЛА, оператори НРК, перехоплювачі. Також потрібні фахівці зі зв’язку. Необхідні водії та критично потрібні механіки, які ремонтують техніку, адже зараз вона досить часто виходить з ладу.

— Ви враховуєте цивільний і попередній бойовий досвід. А чи може людина після повернення із СЗЧ повністю змінити спеціальність і перевчитися у вас?

— Звичайно. Головне — щоб було бажання. Навчальні центри завжди відкриті. Ми також направляємо військовослужбовців на навчання. Якщо людина, наприклад, була в піхоті, але хоче стати оператором БпЛА чи НРК, — це можливо.

— Військовослужбовець, який повернувся із СЗЧ, протягом шести місяців не може бути переведений до іншої військової частини без його письмової згоди. Наскільки ця гарантія допомагає людям ухвалити рішення про повернення?

— Це загальновійськове правило: протягом шести місяців військовослужбовець після повернення не може перевестися до іншої військової частини. Але не всі про це знають. Тому варто про це розповідати, щоб у наших людей було більше спокою. Ми все пояснюємо під час співбесіди: кожен нюанс, ризики. Людина вже знає, куди йде і чого очікувати.

— Яке ставлення військовослужбовців, які давно служать у бригаді, до тих, хто повертається із СЗЧ? Адже це також може бути фактором, який стримує людей від повернення.

— Ні, всі раді. Зазвичай це людина, яка вже має бойовий досвід і певні навички. Усі задоволені, що хтось прибуває з українців, тому що зараз із цим є великі проблеми. Коли повертається людина, яка вже має певний бойовий досвід, — це завжди плюс. Не потрібно заново навчати її і пояснювати, що робити та куди йти.

— Якщо зараз нас слухає військовослужбовець, який перебуває у СЗЧ і думає про повернення, що б ви сказали йому особисто?

— Не потрібно гаяти час. Повертатися в будь-якому випадку потрібно, якщо є така можливість. Він може знайти нас через соціальні мережі — 31-ша окрема механізована бригада. Перейти за посиланням, заповнити заявку. З ним зв’яжуться оператори, нададуть необхідні консультації та роз’яснять питання, які його хвилюють. Якщо людину дуже хвилює процес повернення, зараз багато військовослужбовців повертаються саме через Армія+. Ми працюємо з ними, допомагаємо пройти цей процес. Після відповідних судових процедур людина повертається до нашої військової частини — і для неї фактично починається нове життя.

Інформує armyfm.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це повідомляє Новини.LIVE, посилаючись на пояснення експерта з кадрового обліку і трудового права Тетяни Донець.

Як взяти на роботу працівника, який категорично проти встановлення Резерв+ на телефон

Українське законодавство не містить жодних норм, які б змушували громадян обов'язково встановлювати на свої пристрої застосунок "Резерв+". Відповідно, категорична відмова кандидата користуватися цією програмою не може стати легальною причиною для відмови у працевлаштуванні. Проте процедура оформлення нового співробітника все одно вимагає суворого дотримання правил військового обліку, які роботодавець не має права ігнорувати.

Згідно з вимогами 34-го пункту урядової постанови № 1487 від 30 грудня 2022 року, компанія несе повну відповідальність за перевірку статусу призовника чи військовозобов'язаного. Під час прийому на роботу кадровики зобов'язані пересвідчитися у наявності паперового або електронного військово-облікового документа. Крім того, надана працівником інформація має повністю збігатися з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Щоб здійснити таку звірку, підприємству потрібен саме електронний військово-обліковий документ. Ключовою вимогою є його актуальність, тобто файл має бути згенерований не раніше ніж за 72 години до безпосередньої дати офіційного зарахування у штат. Без цього документа приймати людину на роботу вкрай ризиковано.

Якщо ж майбутній працівник принципово відмовляється завантажувати "Резерв+", у нього є кілька цілком легальних альтернатив для отримання необхідного витягу. Згенерувати електронний військово-обліковий документ можна через державний портал Дія.

Та якщо людина взагалі відмовляється від цифрових сервісів, їй доведеться особисто відвідати територіальний центр комплектування за місцем свого обліку. Там працівники ТЦК зобов'язані видати громадянину офіційний роздрукований варіант сформованого електронного документа, якого буде достатньо для законного працевлаштування.

Новини.LIVE нагадує, що бійці, які пішли в СЗЧ до 12 червня, мають час до 20 вересня 2026 року, щоб без кримінальних наслідків повернутися до війська за спрощеними правилами. Така процедура дає шанс самому обрати нову частину для служби. 

Нещодавно у державах Європейського Союзу в українок, які просять про тимчасовий захист, почали вимагати показати застосунок "Резерв+". Але це не значить, що жінок скоро мобілізують. Таке відбувається через те, що європейські служби запустили свіжу систему перевірки осіб і легальності виїзду з України, проте в її інструкціях просто забули уточнити стать людей, до яких застосовуються такі вимоги.

Інформує mobilizatsiya.novyny.live

Джерело: 0619.com.ua

Майбутня зима в Україні буде важкою через імовірні масовані атаки російських окупантів по об’єктах критичної інфраструктури.

Про це повідомив радник президента з технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв’ю виданню DOU.ua.

Бескрестнов закликав громадян не зволікати й подбати про автономне енергозабезпечення своїх осель вже зараз, поки на ринку немає ажіотажу.

«Будуть удари по енергетиці. Раджу купувати генератори, павербанки, аналоги EcoFlow, поки є час і ціни не піднялися», — наголосив він.

Водночас радник президента заспокоїв щодо можливого дефіциту базових товарів чи продуктів харчування. За його словами, критичної нестачі їжі чи пального в країні не передбачається, адже у разі потреби необхідні обсяги оперативно перекриє Європа.

Експерт припустив, що будуть лише точкові ускладнення: локальні проблеми з товарами та черги на АЗС. Аби уникнути паніки та черг, Бескрестнов порадив заздалегідь тримати вдома хоча б мінімальний резерв палива — наприклад, каністру на 10 літрів.

«Можуть виникнути локальні проблеми з окремими товарними групами, якщо рф зруйнує якесь конкретне виробництво. Але тотального дефіциту не буде… Також варто мати запас пального. Пальне в нас буде — питання лише в тому першому дні, коли всі одночасно поїдуть закуповуватися. Тож нехай буде хоча б невеликий запас, каністра на 10 літрів», — резюмував він.

Нагадаємо, у Києві міська влада вже формує списки маломобільних мешканців на випадок тривалої відсутності опалення через російські обстріли. Як запевняють посадовці, це допоможе міським службам оперативно надати допомогу та альтернативне житло людям у разі виникнення критичної ситуації.

Інформує tsn.ua

Джерело: 0619.com.ua

Українцям у Німеччині, які планують залишатися в країні надовго, радять уже зараз готуватися до переходу з тимчасового захисту на іншу підставу для проживання. Нині дозвіл за §24 автоматично продовжений до 4 березня 2027 року, однак майбутнє цього статусу після цієї дати залишається предметом дискусій на рівні ЄС.

Про це повідомляє Germany4Ukraine.

Тимчасовий захист для українців у Німеччині передбачений §24 Закону про перебування. Чинні дозволи, які були дійсними станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Звертатися до відомства у справах іноземців для такого продовження не потрібно. Це підтверджує офіційний портал уряду Німеччини Germany4Ukraine.

Водночас питання, що буде після березня 2027 року, залишається відкритим. У ЄС обговорюється можливість продовжити тимчасовий захист ще на рік – до березня 2028-го. Водночас європейські чиновники також говорять про необхідність поступового переходу українців на інші види легального проживання.

У Німеччині українцям, які вже визначилися з довгостроковим проживанням, радять не відкладати підготовку документів до останнього моменту. Причина – потенційне значне навантаження на місцеві міграційні відомства, якщо велика кількість людей одночасно почне змінювати свій статус.

Одним із варіантів є отримання посвідки на проживання на підставі роботи. Зокрема, видання DW називає §18a та §18b німецького законодавства – вони передбачають дозволи для людей із професійною або вищою освітою, які працюють у Німеччині за відповідною спеціальністю.

Таким чином, перевагу матимуть українці, які вже інтегрувалися в німецьке суспільство: працюють, мають професійну кваліфікацію, знають німецьку мову та можуть підтвердити стабільний професійний статус.

Для частини людей можуть бути доступні й інші підстави для проживання: навчання, професійна підготовка, сімейні обставини або, за виконання відповідних вимог, постійне проживання чи громадянство.

При цьому перехід на інший статус не обов'язково означає негайну відмову від тимчасового захисту. Експерти, яких цитує DW, радять за можливості завчасно оформлювати альтернативну підставу, щоб не залежати від майбутніх політичних рішень щодо §24.

Водночас твердження про те, що після березня 2027 року українцям гарантовано не продовжать тимчасовий захист, наразі є передчасним. Офіційно в Німеччині його продовжено до 4 березня 2027 року, а на рівні ЄС тривають обговорення подальшого продовження.

Нагадаємо, з 5 серпня 2026 року Чехія вже посилила умови отримання тимчасового захисту для частини українців. Нові заявники, на яких поширюється військовий обов'язок, мають підтвердити відповідний статус через "Резерв+" та військово-облікові документи. Зміни не стосуються українців, які безперервно зберігають раніше отриманий тимчасовий захист.

Інформує stopcor.org

Джерело: 0619.com.ua

Україна відкрила кордон для наймолодших чоловіків призовного віку — і це вже відчутно позначилося на ринку праці. Після того як чоловікам від 18 до 22 років дозволили виїжджати за кордон, роботодавці почали масово втрачати тих, хто ще недавно закривав вакансії у торгівлі, сервісі та логістиці.

Про скорочення пулу наймолодших кандидатів повідомляє видання The Page. За даними аналітиків, за рік кількість працівників віком 18–22 роки на українському ринку праці зменшилася на 19%. Тобто кожен п'ятий молодий чоловік, який ще рік тому розглядав роботу в Україні, тепер обрав закордонний шлях.

Найбільше просідання фіксують у масових професіях: продавці, кур'єри, офіціанти, оператори кол-центрів та працівники складів. Ці позиції традиційно займали молоді чоловіки 18–22 років, які ще не визначилися з кар'єрою і погоджувалися на першу роботу без спеціальної освіти.

 

Що змінив дозвіл на виїзд

Дозвіл на перетин кордону для чоловіків 18–22 років суттєво розширив можливості наймолодшої частини робочої сили. Молодь отримала доступ до роботи за кордоном — у Польщі, Чехії та Німеччині, де стартові зарплати помітно вищі за українські. Частина чоловіків поїхала на навчання, інші — на тимчасові заробітки, і значна частина поки не повертається.

Для бізнесу це означає жорсткішу конкуренцію за молодих працівників. Компанії змушені або підвищувати зарплати на стартових позиціях, або шукати кадри серед інших груп — жінок, людей старшого віку та студентів.

Тренд, який не зупинити швидко

Скорочення кількості кандидатів 18–22 років — не разове явище, а стійкий тренд. Поки різниця в оплаті праці між Україною та сусідніми країнами ЄС залишається великою, наймолодша частина робочої сили продовжуватиме виїжджати. Це безпосередньо впливає і на вартість послуг, які залежать від масової некваліфікованої праці.

Відтак роботодавцям уже зараз доводиться переглядати підходи до найму молодих кадрів — інакше вільні вакансії тижнями стоятимуть незаповненими.

Інформує sport.znaj.ua

Джерело: 0619.com.ua

Фармацевтична компанія Teva повідомила про пошкодження складу з продукцією внаслідок російської атаки. Постраждалих немає.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

За даними Teva, 3 вересня склад компанії в Україні двічі зазнав ударів унаслідок російської атаки, однак усі співробітники залишаються в безпеці.

У компанії наголосили, що продовжують працювати. Наразі триває оцінка наслідків атаки, і докладаються зусилля, щоб мінімізувати вплив на постачання ліків виробника.

Інформує mind.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

«Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

Інформує nenka.info

Джерело: 0619.com.ua

Про це йдеться в матеріалах судових справ, повідомляє «Слово і діло».

Як вказується, детективи НАБУ провели обшук в колишнього директора з буріння АТ «Укргазвидобування» Олександра Потернака та вилучило в нього мобільні телефони. За версією слідства, один із вищевказаних посадовців СБУ міг одержати неправомірну вигоду у вигляді послуг на користування транспортним засобом марки BMW Х5 2023 року випуску. Вказана автівка належала фірмі ТОВ «ЕНЕРГО-ТРЕЙД ЛТД», директоркою якої є співмешканка Потернака Ірина Мельник. У 2024 році Мельник видала довіреність на ім'я дружини одного з посадовців СБУ, щоб та була представником ТОВ «ЕНЕРГО-ТРЕЙД ЛТД» і могла користуватися авто. Вказані телефони арештували і визнані речовими доказами.

Також детективи НАБУ вважають, що батько заступника начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності СБУ Івана Сухоради Олександр набув у власність акції ТОВ «BALI REALESTAT ABADI», ТОВ «OKANE MOCHI MANDIRI», ТОВ «INKOPPОL DATA INTERNATIONAL». До того ж, батько Сухоради здійснював інвестування коштів у будівництво житлового комплексу AQUAMARINE в Індонезії і заповів своєму синові акції цих трьох компаній. У батька СБУшника провели обшук і вилучили телефон, який визнали речдоком. На нього наклали арешт.

Крім того, НАБУ обшукало і ще двох осіб, а саме: Артема Солоніка та Олександра Нагачевського. На думку слідства, вони причетні до бронювання готельних номерів в Radisson Blu Resort в Буковелі Івано-Франківської області для родини посадовця СБУ Дудара. В них теж вилучили телефони і на них наклали арешт.

Нагадаємо, в серпні 2025 року НАБУ провело обшук у квартирі начальника одного з управлінь Служби безпеки України Павла Дудара та його матері Валентини у межах справи про одержання неправомірної вигоди та розголошення даних досудового розслідування.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 0619.com.ua

БПЛА атакували Стерлітамак за 1000 км від кордону На нафтохімічному заводі після удару спалахнула пожежа Під прицілом також опинився військовий завод "Авангард"

Рано вранці в п’ятницю, 4 вересня, безпілотники досягли російської Республіки Башкортостан й атакували місто Стерлітамак, розташоване на відстані понад 1000 кілометрів від кордону з Україною. Під удар БПЛА, ймовірно, потрапив об’єкт нафтохімічної промисловості.

Як пише моніторинговий канал Exilenova+, за попередніми даними, дрони завдали удару по Стерлітамацькому нафтохімічному заводу, після чого на території об’єкта спалахнула пожежа і піднявся дим.

"Місцеві жителі пишуть, що горить Стерлітамакський нафтохімічний завод", - йдеться в повідомленні.

Атака БПЛА на Стерлітамак / Фото: Supernova+

Моніторинговий канал Supernova+ повідомляє, що в Стерлітамаку атаковано федеральне казенне підприємство "Авангард". Основний напрямок діяльності - виробництво вибухових речовин, боєприпасів та спеціалізованої тари в рамках державного оборонного замовлення.

Раніше голова Центру з протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко розповідав про нафтохімічне підприємство у Стерлітамаку. За його словами, це місто - один із центрів хімічної та нафтохімічної промисловості РФ, а сам Стерлітамацький нафтохімічний завод виробляє іонол - присадку до авіаційного палива та мастильних матеріалів для військової техніки.

Крім того, у цьому місті працює низка інших підприємств, що постачають важливі компоненти для авіаційної та ракетної техніки, зокрема для виробництва вибухових речовин, пороху та боєприпасів.

Атаки на території Росії - новини

Як писав Главред, у ніч на 4 вересня місто Сочі в Краснодарському краї атакували безпілотники. За попередніми даними, дрони вразили установки протиповітряної оборони росіян, велику нафтобазу та автозаправну станцію.

У ніч на 1 вересня дрони атакували кілька регіонів Росії. У Ленінградській області після серії ударів загорівся великий торговельний морський порт. У Самарській області РФ повідомляється про серію вибухів і "прильоти" в Тольятті. Також дрони долетіли до Москви.

У п’ятницю, 28 серпня, Росію атакували дрони. У Ярославській області під удар потрапив НПЗ. Крім того, БПЛА помітили в Саратовській області, Підмосков’ї та Москві.

У ніч на 26 серпня безпілотники атакували Нижньогородську область країни-агресора Росії. Під удар потрапив Кстовський НПЗ - один із найбільших нафтопереробних заводів нафтового гіганта "Лукойл".

У ніч на 24 серпня одразу в кількох регіонах РФ пролунали вибухи на тлі атаки дронів. Моніторингові канали повідомляли про успішні удари по трьох складських комплексах великого російського маркетплейсу Ozon. У місцях "прильотів" спалахнули пожежі.

Інформує glavred.net

Джерело: 0619.com.ua

У ніч проти 4 вересня безпілотники атакували місто Сочі в росії: там уражено нафтобазу, а також систему протиповітряної оборони С-400.

Про загрозу БпЛА в регіоні писав мер Сочі Андрій Прошунін.

Як зазначається, нафтобазу, ймовірно, уражено в Адлерському районі. Востаннє її атакували в серпні 2025 року.

Крім того, попередньо, знищено також систему ППО С-400. OSINT-канал ASTRA пише, що пожежа виникла в районі селища Сіріус на кордоні з Абхазією, де міг бути розташований комплекс ППО С-300 або С-400.

Інформує hromadske.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресцентр "Азову".

Офіційна інформація

Як зазначається, упродовж серпня декілька батальйонів "Скелі" разом з управлінням полку були переміщені в смугу 1-го корпусу НГУ "Азов" та вдало виконали поставлені бойові завдання по зачистці інфільтрованого противника в смугах оборони бригад.

"Варто відмітити покращення рівня виконавчої дисципліни та мінімізацію втрат під час виконання бойових завдань. Наразі продовжується переміщення та об'єднання розрізнених сил полку на одній ділянці фронту", - наголошують в "Азові".

Бойова історія "Скелі"

Також зазначається, що бойова історія полку "Скеля" налічує чимало визначних досягнень. Військовослужбовці підрозділу неодноразово демонстрували мужність та стійкість, виконували надзвичайно важкі завдання, здійснюючи наступальні та оборонні дії на найважчих ділянках фронту.

"Азовська культура передбачає максимальне приділення уваги підготовці особового складу, а також підтримці високого рівня мотивації бійців. Корпус "Азов" зробить все можливе, аби передати командуванню та бійцям "Скелі" свій досвід, а також наші цінності та принципи, котрі сприятимуть полку продовжувати ефективно виконувати поставленні завдання, зберігаючи життя та здоров'я особового складу", - додали в "Азові". 

Звинувачення проти "Скелі"

• 23 червня видання "Бабель" написало, що з кінця 2025 до весни 2026 року померли щонайменше 26 новобранців 425-го окремого штурмового полку "Скеля". Журналісти розповіли, що більшість з померлих чоловіків не пробули в полку й місяця. Офіційна причина смерті здебільшого –– пневмонія.
• Для цього матеріалу журналісти опитали понад 30 свідків. Один із них, Олександр Жикін, розповів про "Курятник" — неформальну назву розподільчого пункту "Скелі", який є першою локацією для новоприбулих мобілізованих. Чоловік опинився там після того, як йому оформили СЗЧ, коли він поїхав по таблетки для замісної терапії від наркозалежності.
• Інший анонімний співрозмовник розповів про карцери, куди військових відправляли за відмови виконувати різні розпорядження.
• Своєю чергою, полк "Скеля" прокоментував небойові смерті новобранців та запевнив у співпраці зі слідством. У "Скелі" вважають, що автори матеріалу роблять "узагальнення, які зводять історію підрозділу до окремих трагічних випадків". У полку стверджують, що 18 із 26 смертей, згаданих у матеріалі, сталися в лікарні або дорогою до неї, а їхні причини повʼязані з "хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих".
• Раніше ДБР уже оголошувало, що розпочало перевірку ймовірних порушень у "Скелі", які розслідують як перевищення влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
• Моніторингова група Офісу омбудсмена заявила, що вирушить на місце для перевірки інформації про можливі катування військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля".
• У 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" підтверджують факт 25 смертей новобранців.
• Інформація про дві тисячі наркозалежних військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" не відповідає дійсності.
• Також "Скеля" прокоментувала нову інформацію видання "Бабель" про ще сімох своїх військовослужбовців, які загинули під час базової загальновійськової підготовки. У командуванні наголосили, що намагаються "звести до нуля" небойові втрати. 
• Інформує  censor.net

Джерело: 0619.com.ua

Україна попереджає міжнародні авіакомпанії та страховиків, що повітряний простір Росії стає небезпечним для цивільної авіації через масову присутність безпілотників.

Джерело: 0619.com.ua

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оновила Кодекс систем розподілу, методику розрахунку плати та правила комерційного обліку електроенергії.

Зміни набули чинності 1 вересня 2026 року. Вони створюють нормативну основу для розвитку розподіленої генерації, сонячних і вітрових електростанцій, промислових накопичувачів та гібридних енергетичних проєктів.

Що змінилося з 1 вересня

Оновлене регулювання розширює можливості учасників ринку та передбачає більш гнучкі умови використання електричних мереж.

Зокрема, запроваджується:

• механізм гнучкого приєднання до електричних мереж, який створює додаткові можливості для приєднання електроустановок з урахуванням наявної пропускної спроможності мережі;
• розмежування дозволеної до використання потужності на потужність відбору та потужність відпуску електричної енергії. Це дає змогу окремо враховувати різні напрями використання електричної мережі;
• розширення можливостей для приєднання різних електроустановок в одній точці приєднання (cable pooling), що створює умови для ефективнішого використання вже існуючої мережевої інфраструктури;
• можливість для операторів установок зберігання енергії встановлювати генеруючі установки, поєднуючи в межах одного об’єкта різні технології роботи на ринку електричної енергії;
• оновлені положення щодо комерційного обліку електричної енергії, адаптовані до нових моделей приєднання, роботи установок зберігання енергії та використання однієї точки приєднання різними електроустановками;
• удосконалений порядок визначення плати за приєднання, зокрема у випадках одночасного замовлення потужності відбору та потужності відпуску електричної енергії, а також у разі застосування механізму гнучкого приєднання.

Правила насамперед стосуються операторів систем розподілу, виробників електроенергії, великих споживачів, інвесторів у відновлювану енергетику та власників систем накопичення.

Що таке гнучке приєднання

Гнучке приєднання дозволяє підключити електроустановку з урахуванням фактично доступної пропускної спроможності мережі.

Раніше дефіцит вільної потужності в потрібній точці міг вимагати масштабної реконструкції мереж або унеможливлювати реалізацію проєкту. За новою моделлю замовник може погодитися на приєднання з певними операційними обмеженнями.

Наприклад, оператор системи розподілу може тимчасово обмежувати споживання або відпуск електроенергії в години максимального навантаження чи під час виникнення перевантажень.

Такий варіант може бути корисним для:

• сонячних і вітрових електростанцій;
• систем зберігання електроенергії;
• зарядних станцій для електромобілів;
• промислових підприємств;
• об’єктів розподіленої генерації;
• споживачів із керованим навантаженням.

Водночас гнучке приєднання відрізняється від гарантованого доступу до повної замовленої потужності. Замовник має оцінити, чи не зроблять можливі обмеження його проєкт економічно невигідним.

Чи стане підключення швидшим

Гнучке приєднання потенційно може скоротити очікування в районах із дефіцитом мережевої потужності, оскільки дозволяє не чекати на завершення повної реконструкції мереж.

Однак автоматичного прискорення для кожної заявки правила не гарантують. Термін залежатиме від:

• стану мереж у конкретному районі;
• наявної пропускної спроможності;
• потужності об’єкта;
• необхідності будувати нові лінії;
• погодження технічних умов;
• виконання проєктних і будівельних робіт;
• обраного виду приєднання.

Замовник має порівняти умови звичайного й гнучкого приєднання, зокрема потенційні обмеження потужності.

Окремий облік відбору та відпуску

За новими правилами окремо визначатимуть потужність, яку об’єкт:

• відбирає з електромережі;
• відпускає до електромережі.

Це важливо для об’єктів, які можуть одночасно бути споживачами та виробниками електроенергії.

Наприклад, підприємство із сонячною електростанцією та акумуляторною системою в різний час може:

• споживати електроенергію з мережі;
• заряджати накопичувач;
• використовувати власну генерацію;
• віддавати надлишок електроенергії до мережі.

Розмежування двох видів потужності має зробити технічні умови та розрахунок вартості приєднання точнішими.

Що таке cable pooling

Cable pooling — це спільне використання однієї точки приєднання декількома електроустановками.

Наприклад, одну мережеву інфраструктуру можуть спільно використовувати:

• сонячна електростанція та накопичувач;
• вітрова й сонячна електростанції;
• генерація та великий споживач;
• декілька установок, що належать різним власникам;
• виробник електроенергії та оператор системи зберігання.

Механізм дозволяє ефективніше використовувати кабелі, підстанції, трансформатори та вже замовлену потужність.

Сонячна електростанція генерує найбільше вдень, а вітрова може працювати активніше в інший час. Система накопичення може забирати надлишок електроенергії, коли виробництво високе, та повертати його до мережі під час дефіциту.

Завдяки цьому декілька установок можуть використовувати одну точку без необхідності для кожної будувати окреме приєднання.

Чи можуть об’єкти мати різних власників

Законодавство допускає поєднання в одній точці електроустановок, які належать різним учасникам ринку.

Водночас для них потрібні:

• окремий комерційний облік;
• чітке розмежування відповідальності;
• погоджені режими роботи;
• договірні відносини між власниками;
• визначення дозволеної потужності;
• дотримання технічних умов оператора мережі.

Саме облік має показувати, хто і скільки електроенергії виробив, спожив, зберіг або відпустив до мережі.

Можливість поєднання споживання, генерації та накопичення в одній точці передбачена Законом №4777-IX.

Нові можливості для систем зберігання енергії

Власники установок зберігання електроенергії отримали можливість розміщувати генеруючі установки в межах одного об’єкта.

Це створює правову основу для гібридних проєктів, де в єдиному комплексі працюють:

• сонячні панелі;
• вітрові установки;
• газова або біогазова генерація;
• промислові акумулятори;
• системи керування навантаженням.

Накопичувач може заряджатися в період надлишку або нижчої ціни електроенергії, а віддавати її в години високого попиту.

Для енергосистеми такі об’єкти можуть забезпечувати балансування, резервування потужності й часткове зменшення пікових навантажень.

Як змінюється комерційний облік

Правила комерційного обліку адаптували до ситуацій, коли через одну точку приєднання працює декілька електроустановок.

Облік має окремо фіксувати:

• споживання з мережі;
• виробництво електроенергії;
• заряджання накопичувача;
• відпуск із системи зберігання;
• передачу електроенергії до мережі;
• операції кожного окремого учасника.

Це потрібно для правильного формування рахунків, визначення небалансів, податкового обліку та розрахунків на ринку електроенергії.

Як розраховуватимуть плату за приєднання

НКРЕКП оновила методику визначення вартості для випадків, коли замовник одночасно потребує потужності відбору й відпуску.

Окремі правила також передбачені для:

• гнучкого приєднання;
• систем зберігання енергії;
• гібридних об’єктів;
• декількох установок в одній точці;
• реконструкції наявного приєднання.

Це не означає, що всі нові підключення автоматично стануть дешевшими. Остаточна вартість залежатиме від потужності, відстані, класу напруги, стану мережі та необхідних будівельних робіт.

Для орієнтовної перевірки вартості НКРЕКП має окремі сервіси розрахунку стандартного та нестандартного приєднання.

Чи стосуються зміни побутових споживачів

Основний практичний ефект нових механізмів очікується для бізнесу, виробників електроенергії та операторів накопичувачів.

Для звичайного побутового споживача, який підключає будинок до мережі без власної генерації, процедура не змінюється так помітно.

Нові можливості можуть бути актуальними для власників:

• домашніх сонячних електростанцій;
• акумуляторних систем;
• зарядних станцій;
• будинків із двонапрямним обміном електроенергією;
• енергетичних кооперативів;
• локальних систем резервного живлення.

Однак конкретний порядок залежатиме від характеристик установки та договору з оператором системи розподілу.

Інформує komersant.ua

Джерело: 0619.com.ua

Втрати українського ритейлу від прицільних атак РФ по логістичній інфраструктурі вже перевищують десятки мільярдів гривень. І хоча масової порожнечі на полицях вдалося уникнути, децентралізація складів та вимушені зміни маршрутів можуть додавати до ціни товарів fresh / frozen в окремих випадках додаткові 3–12% "воєнної надбавки".

Скільки коштує безпека доставки, чому прямі поставки від виробників не врятують ситуацію та за рахунок чого мережі стримують ціновий шок – у матеріалі РБК-Україна.

Війна проти логістичних ланцюгів

Понад 4,5 роки повномасштабної війни український ритейл демонстрував дива операційної адаптації. Проте масовані атаки РФ по логістичній інфраструктурі влітку 2026 року завдали одного з найважчих ударів по галузі. Ворог прицільно атакував великі розподільчі центри (РЦ) на Київщині та в регіонах.

Логістика, яка роками оптимізувалася заради здешевлення кожної копійки в чеку, перетворилася на критичну точку ризику. Втрати лідерів ринку влітку 2026 року колосальні.

За зібраною РБК-Україна інформацією, тільки оціночна сукупна сума прямих збитків окремих гравців перевищує 24,7 млрд гривень (близько 553 млн доларів за середнім курсом літа 2026 року, або 594 млн доларів за курсом 2025 року). Ця оцінка включає збитки не лише ритейлерів, а й виробників, імпортерів та дистриб’юторів, тому частка ритейлу може бути меншою.

Фото: атаки РФ по логістичних вузлах у літні місяці 2026 року завдали українським ритейлерам, виробникам, імпортерам та дистриб'юторам збитків на десятки мільярдів гривень. Сукупна оцінка прямих збитків окремих гравців перевищує 24,7 млрд грн, при цьому детальні сегменти постраждалого ритейлу окремо у рамках цієї статті не розкриваються. (Інфографіка РБК-Україна)

За оцінкою Pro-Consulting, в складському господарстві України непрямі втрати внаслідок літніх атак РФ сягають майже 6 млрд доларів. Ця оцінка стосується всього сектору, охоплюючи не лише ритейлерів, а й виробників, імпортерів та логістичних операторів, і включає ширше коло наслідків, тому її не можна безпосередньо додавати до прямих збитків окремих ритейлерів.

Удар припав на сектори food, non-food, e-commerce та паливний ритейл. Також великих збитків зазнали виробники.

Фото: в аналіз включено 61 кейс, співвідношення дистрибуції до виробництва: 43:18 (Інфографіка РБК-Україна)

Попри це, колапсу не сталося – мережі перейшли на роботу "з коліс" та децентралізацію. Але головне питання для споживача: як ці руйнування перепишуть фінальний цінник у супермаркеті?

Анатомія класичного цінника

У класичній економіці ціна на полиці – це виважений компроміс між собівартістю, конкуренцією та видатками на утримання магазину. У воєнній економіці до неї ще сумуються витрати на логістику, резервування потужностей, безпека та відновлення після атак.

Фото: з чого складається ціна на полиці супермаркету (інфографіка РБК-Україна)

Як пояснює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, історично великі ритейлери сконцентрували понад 60% ринку, а від 23% до 30% у виробничій собівартості харчових продуктів припадало саме на логістику до полиці, яка осідала в ритейлі у вигляді маржі.

Від Другої світової до хабів Walmart

Розподільчий центр існує для того, щоб здешевити доставку. Постачальники завозять товар у один хаб, після чого звідти формується змішане відвантаження для магазинів.

Це класична радіальна модель hub-and-spoke (центр і периферійні вузли): один великий хаб обслуговує багато торгових точок. Її розвиток у цивільному ритейлі почався ще наприкінці XIX – на початку XX століття завдяки поштовим гігантам Montgomery Ward та Sears.

У 1970-1980-х Walmart масштабувала її, поєднавши регіональні РЦ, власну логістику та згодом cross-docking (перевантаження через склад), зробивши таку систему конкурентною перевагою.

Друга світова війна не започаткувала розподільчі центри, але стала періодом надзвичайно активного розвитку, стандартизації та масштабування військових систем розподілу.

Саме тоді були відпрацьовані великі структури регіональних вузлів, пріоритизації, палетування, перевантаження та контролю запасів, частина яких згодом вплинула на цивільну логістику.

І якщо тоді системи розподілу будувались заради перемоги у війні, то сьогодні вони руйнуються внаслідок війни – і це виклик безпрецедентного рівня для цивільного ритейлу.

Економіка цієї системи проста: один великий склад дешевше обслуговувати, ніж багато маленьких. Менший кілометраж – менше персоналу, техніки, маршрутів і перевезень.

Але нинішня війна перетворила сам принцип концентрації на мішень. Тепер ритейлер рахує не лише вартість роботи РЦ, але й ціну його втрати.

Як наслідок, коли зникає вузол, через який проходять товари, – змінюються маршрути, зростають запаси в інших точках, збільшується кількість перевезень і час доставки.

Ціна втрати активу не йде у жодне порівняння із видатками, яких вимагає децентралізація. Підприємці змушені витрачати на розосередження, тільки б забезпечити виживання персоналу та збереженість товарів.

Проблема найбільших витрат

Найбільш гостра ситуація – у fresh та frozen категоріях. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм і засновника GreenInvest Олександра Бондаренка, у Києві та області знищено близько 80–100 тис. кв. м холодних складів.

Окремо, за даними Dragon Capital, загалом по Україні виведено з ладу близько 500 тис. кв. м складської нерухомості класу A – майже 30% таких площ. При цьому клас A не тотожний холодним складам: це загальна категорія якісної складської нерухомості, яка включає як холодильні потужності, так і сухі склади загального призначення.

Насамперед йдеться про такі категорії, як м'ясо, риба, морепродукти, молоко, фрукти, овочі, а також морозиво, заморожені напівфабрикати, які потребують дотримання особливих температурних режимів у логістиці холодового ланцюга. Везти їх за 300-400 км з інших областей економічно невигідно. Вільні площі складів класу B та C старішого формату покривають лише 20-30% втрачених потужностей.

Тому ритейлу доведеться розосереджувати склади: замість одного РЦ на 50 тисяч кв. м – будувати п'ять по 10 тисяч або десять по 5 тис. кв. м. Технічно це можливо. Економічно – дорожче: потрібно більше людей, техніки, операцій.

Для важких і недорогих товарів ефект особливо відчутний. Якщо доставка становила близько 15% собівартості, її подорожчання на 35–40% може додати до собівартості близько 5,25–6,00% лише через логістичний фактор.

Фото: прогноз зростання кінцевих цін на різні категорії товарів через подорожчання логістики (інфографіка РБК-Україна)

Для охолоджених товарів тиск може бути ще вищим. За оцінкою директорки UTG Євгенії Локтіонової, логістика охолоджених товарів може подорожчати на 35–50%, що може призвести до зростання роздрібних цін на 7–12%, тоді як для сухих товарів прогнозується подорожчання логістики на 15–25% і цін – на 3–5%.

Це не означає автоматичного стрибка цін на весь асортимент. Частину витрат мережі можуть компенсувати за рахунок оптимізації, постачальників, промо та власної маржі.

Чому прямі поставки не врятують

Після втрати РЦ очевидною альтернативою виглядає DSD (direct store delivery) – пряма доставка від виробника до магазину. Але така схема підточує економіку сучасного ритейлу.

Замість 5 регіональних РЦ виробнику доведеться їхати у сотні магазинів. За оцінкою Бондаренка, транспортування при цьому може подорожчати вдвічі або втричі, а кінцева роздрібна ціна – на 15-20% лише через логістичний фактор.

До того ж магазини фізично не розраховані на таку кількість поставок. Товар потрібно прийняти, розвантажити, розмістити, охолодити та продати. Зростають ризики списань і операційних втрат.

Тому оптимальною залишається система регіональних хабів, S&OP (sales and operations planning) – прогнозування попиту та запасів – і диверсифікація логістичних маршрутів.

Інакше кажучи, український ритейл не відмовляється від РЦ. Він змушений робити їх меншими, численнішими та дорожчими.

Пальне та енергія входять у ціну двічі

Логістика впливає на цінник не лише через склади. Другий канал – пальне. Воно входить у собівартість майже кожного товару, який переміщується автомобілем: від виробника до РЦ, від РЦ до магазину, а в e-commerce – ще й у доставку останньої милі.

У липні 2026 року ціни на паливо та мастила в Україні були на 26,5% вищими, ніж рік тому; за січень–липень зростання становило 28%.

Постійні загрози морським коридорам і річковим портам, які забезпечували до 30% обсягів імпортного пального в Україну, переорієнтували потік на західний сухопутний кордон, де утворюються черги бензовозів і фур.

Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн наголошує: проблема ринку зараз не лише у ціні ресурсу, а в тому, як його доставити в Україну. Для паливного ритейлу це критично: якщо дорожчає плече доставки або збільшується страховий та операційний ризик, це тисне на ціну літра.

А далі працює ланцюгова реакція. Дорожче пальне – дорожча вантажівка. Дорожча вантажівка – дорожча доставка продуктів, побутової хімії, одягу, електроніки. Пальне може впливати на кілька наступних логістичних плечей, тому весь ефект залежить від структури ланцюга постачання.

У прифронтових регіонах до логістичних збоїв додаються відключення світла. Покупці змушені переходити на консерви та бакалію.

Імпорт стає ще чутливішим

Для ввезених товарів до логістики додається валютний і зовнішньоторговельний фактор. Причина – необхідність обходити українські морські порти, додавати європейське логістичне плече та враховувати дорожче пальне й залізничні перевезення.

Для ритейлу це означає, що ціна імпортного товару формується вже не лише за формулою "закупівельна ціна + націнка". У ній з'являється страхова премія за маршрут, ризик та резерв.

Події 2025-2026 рр. на Близькому Сході розігнали світові фрахтові ставки. Страхові військові надбавки на чорноморських та міжнародних маршрутах можуть сягати 1000 доларів за 20-футовий і 2000 доларів за 40-футовий контейнер, що перевищує вартість самого фрахту.

Як зазначає економіст Олексій Кущ, через подорожчання міжнародного плеча та дефіцит складської інфраструктури кінцева роздрібна ціна імпортної електроніки та техніки для окремих категорій і маршрутів може зрости на 30–50%.

Кадровий дефіцит і межа цінової еластичності

Логістичний збій наклався на гостру кризу ринку праці. Мобілізаційні процеси викликали критичний дефіцит водіїв вантажівок, експедиторів, вантажників і складського персоналу.

За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), близько 69% компаній змушені підвищувати зарплати через нестачу робочих рук. Рівень оплати праці на логістичних хабах на заході країни майже зрівнявся з польським. Це розганяє зарплатну інфляцію, яка автоматично лягає на собівартість обробки кожної палети.

Водночас ритейл уперся в стелю купівельної спроможності. 73% українців офіційно економлять на їжі та одязі, а до 40% сімейного бюджету йде суто на базове харчування. Будь-яке різке перекладання витрат на покупця загрожує падінням фізичних продажів.

Фінансові моделі українських мереж: хто і як тримає удар

Офіційна фінансова звітність ритейлерів за 2025 рік свідчить: українські оператори працюють за моделлю короткого оборотного циклу з високою чутливістю до операційних витрат.

На ринку кристалізувалися такі сегменти:

1. Високомаржинальний ("Сільпо", "Сімі"): висока маржа (32-35%) і націнка / відсоток перевищення продажною ціною над закупівельною (47-53%) поєднуються з високим операційним навантаженням (до 30-33%).
2. Масовий збалансований ("АТБ", "Фора", "Novus"): маржа 27-28%, націнка 36-39%, сувора витратна дисципліна (операційні видатки 23-26%).
3. Дискаунтери з низькою націнкою ("Велмарт", "Точка") 14-22% і мінімальним навантаженням (12-17%), де прибуток генерується за рахунок швидкості товарообігу та невисоких операційних видатків.
4. Окрема модель помірної маржинальності: Varus, який використовує валову маржу близько 20% виручки через жорстку ринкову конкуренцію та працює як модель класичного супермаркету.

Високу валову маржу (частку валового прибутку у виручці) понад 32–35% утримують дві принципово різні бізнес-моделі:

• супермаркетний ритейл з елементами преміальності ("Сільпо"), де чек формують унікальний сервіс і дизайн магазинів, делікатеси й дорогий імпорт;
• формат convenience store ("Сімі" / "Клевер Сторс"), де висока націнка забезпечується кавою, готовою їжею (food-to-go) і платою за швидкість біля дому.

В обох випадках високий валовий дохід не є надприбутком, оскільки майже повністю поглинається операційними витратами – утриманням унікальних дизайнерських локацій або великої мережі дрібних точок у високому трафіку.

Олександр Ямпольський, керівник практики трансфертного ціноутворення та лідер напряму ритейлу Deloitte Ukraine у коментарі РБК-Україна зазначає, що у великих холдингах ціноутворення також підтримується трансфертним ціноутворенням (ТЦУ), яке розподіляє прибуток між імпортними, логістичними та торговими структурами.

Довідково: ТЦУ дозволяє групі оптимізувати внутрішню собівартість та податкові навантаження, перерозподіляючи прибуток між різними юридичними особами. Проте цей механізм не впливає на роздрібні ціни для покупців, які формуються під тиском конкуренції, платоспроможного попиту та ринкових факторів.

Фото: фінансові показники українських торговельних мереж у 2025 році (інфографіка РБК-Україна)

Що змінюється в поведінці ринку

Класична EDLP – everyday low price, або "щодня низька ціна", – в Україні не стала домінуючою. Великі мережі частіше використовують Hi-Lo: конкурентна базова ціна на ключові товари плюс регулярні промо.

Country Manager компанії Yieldigo в Центральній та Східній Європі Зоя Кобець пояснює: для KVI-товарів, за якими покупець оцінює загальний рівень цін у магазині, переважає конкурентне ціноутворення.

Для власного імпорту та ексклюзивного асортименту важливішими стають цільова маржа і попит. Рішення дедалі частіше ухвалюються на основі даних, а не механічного копіювання цін конкурентів.

Привабливі ціни на продукти, які є ключовими індикаторами сприйняття ціни (KVI-товари), стають вирішальним фактором при виборі магазину для понад 70% населення.

KVI-товари становлять понад 50% акційних продажів, будучи базою для конверсії споживачів. Залучений "якорем" з низькою ціною покупець купує інші товари в чеку.

Першу скрипку у конкурентному ціноутворенні відіграє data-driven pricing (ціноутворення на основі даних), яке використовується для глибокої аналітики постійного моніторингу цін суперників саме на KVI-позиції для миттєвого реагування.

Фото: що таке KVI-товари та чому вони важливі для стратегії ритейлу (інфографіка РБК-Україна)

Це особливо важливо після ударів по логістиці. Якщо одна категорія різко дорожчає через доставку, ритейлер не обов'язково підвищує ціну на весь асортимент. Він може змінити промо, маржу, постачальника або ціну лише в окремому регіоні, у специфічній локації при конкурентно насиченому середовищі.

Саме тому ціна одного й того самого товару може відрізнятися навіть у межах однієї мережі.

Private Label як інструмент виживання

Як зазначає Катерина Афтенюк, фахівчиня з продажів та комунікацій NielsenIQ, частка власних торгових марок (ВТМ) у 2025-2026 роках сягнула 13,5% у продовольчих і 20,1% у непродовольчих категоріях.

За оцінками різних джерел, Private Label можуть бути на 20–40% дешевшими для споживача, забезпечуючи ритейлерам вищу маржинальність завдяки нижчим витратам на маркетинг, дистрибуцію та більшому контролю над закупівлями.

Також, за даними Retail Pulse, понад 50% чеків в Україні пробиваються зі знижкою. Покупець перестав купувати за повною ціною, змушуючи ритейлерів боротися за кожну гривню.

Тому ритейлеру після логістичного шоку доводиться одночасно виконувати два завдання: не позбавитись покупця через підвищення цін і не втратити маржу через надмірні знижки.

Це і є головний конфлікт нинішнього цінника.

Чи буде різкий стрибок цін

Руйнування РЦ не означає автоматичного дефіциту. Великі мережі перерозподіляють товарні потоки, використовують інші склади, 3PL-операторів, регіональні хаби та крос-докінг. Після атак на окремих полицях уже виникали короткочасні прогалини, але товарні потоки перенаправлялися.

Логістика більше не "невидима" стаття витрат. Вона стала фактором, який безпосередньо формує цінник. Відновлення частини потужностей, імовірно, триватиме місяці або роки – залежно від масштабу руйнувань, доступу до фінансування та безпекової ситуації.

Без додаткових механізмів державної підтримки (страхування, бронювання кадрів, "зелених коридорів" для пального) тиск на витрати, а відповідно і ціну, може бути сильнішим і тривалішим.

Покупець уже адаптувався: шукає промо, обирає товари тривалого зберігання, порівнює мережі не лише за ціною, а й за наявністю. Ритейлери – теж: перебудовують ланцюги, дроблять склади, рахують не тільки собівартість ланки, а й ціну її втрати.

Цінник після літа 2026 року

Класична формула нікуди не зникла: закупівельна ціна + логістика + оренда + персонал + енергія + втрати + промо + маржа = ціна на полиці.

Але тепер кожна з цих складових має воєнну надбавку:

• Логістика – через знищені РЦ та довші маршрути.
• Пальне – через ризики імпорту та дорожче перевезення.
• Склади – через дефіцит безпечних площ.
• Персонал – через дефіцит кадрів.
• Страхування – через ризик повторних ударів.
• Запаси – через необхідність мати резерв на випадок чергового розриву ланцюга.

Це конкуренція за здатність доставити товар, зберегти його, не втратити через черговий удар і при цьому залишити його доступним для покупця.

Цінник 2026 року – це вже не просто плата за товар, а віддзеркалення ціни безпеки, розподіленої логістики та стійкості.

Питання – відповіді (FAQ):

– Чому руйнування РЦ піднімає ціни?

– Великий хаб мінімізував маршрути. Без нього зростають витрати на кілометраж, персонал і техніку.

– Чи буде стрибок цін і порожні полиці?

– Ні. Мережі адаптуються і частково компенсують витрати зниженням маржі.

– Які товари найбільше ризикують?

– Охолоджені, свіжі, заморожені, низькомаржинальні та імпортна електроніка.

– Чому неохоче переходять на пряму доставку?

– Вона здорожчує логістику у 2-3 рази.

– Що ще формує "воєнну надбавку"?

– Пальне, дефіцит кадрів, генератори, страховки та додаткові запаси.

– Чи стосуються 3–12% "воєнної надбавки" усіх товарів?

– Ні. Цей діапазон стосується найбільш чутливих категорій, зокрема охолоджених, свіжих та заморожених товарів. Для сухих товарів прогнозується менший вплив – 3–5%. Фактичний ефект залежить від структури витрат мережі та її здатності компенсувати зростання логістичних витрат.

Інформує rbc.ua

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

"Уникайте поїздок до України з будь-якої причини через російсько-українську війну", – йдеться в оновлених рекомендаціях Держдепу США щодо подорожей на сайті.

"Війна між Росією та Україною триває, а не прифронтові регіони також зазнають невибіркових ракетних атак та атак безпілотників з боку Росії. Ситуація з безпекою може швидко змінюватися, і мандрівники повинні бути готові до негайного виїзду практично без попередження", – йдеться у повідомленні.

Водночас посольство США в Києві продовжує працювати. Втім, є обмеження на поїздки територією України для американських держслужбовців. Зокрема для цього потрібно отримати спецдозвіл.

Інформує interfax.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це стало відомо з публікації американського видання The National Interest.

Євгеній Хмара наголошує, що завдання держави — сформувати умови, за яких військові та розробники зможуть впроваджувати й удосконалювати нові рішення безпосередньо на полі бою, яке змінюється кожні кілька місяців.

Окремо новий міністр висловився про мобілізацію — питання, яке було одним із головних для його попередника. Хмара відкидає заклики та гасла як спосіб переконати людей долучатися до війська.

На його думку, люди йдуть добровольцями тоді, коли вірять, що можуть змінити ситуацію на краще, а також мають достатні шанси вижити. Тому, переконаний міністр, насамперед потрібно покращувати умови військової служби. Тоді мотивація служити з’являтиметься сама.

Щодо стратегії ведення війни Хмара налаштований реалістично. Він вважає, що менша за чисельністю армія, яка успадкувала радянські підходи, не здатна перемогти значно більшу армію з таким самим радянським корінням.

Тому Україна має створити власний спосіб ведення бойових дій. Хмара називає цей підхід «Павутиною».

«Україна завжди знала трагедії, — каже він. — Її історія — це довгий перелік таких подій. Те, що відрізняє це покоління від усіх попередніх, — це те, що воно має реальний шанс перемогти ворога».

Новий міністр оборони налаштований на перемогу та має власне бачення того, як її досягти. Важливою частиною цього бачення він називає Сполучені Штати.

Про відносини України та США Хмара говорить у термінах, які зазвичай використовують військові, описуючи своїх побратимів, — як про братерство, що стає сильнішим завдяки внеску кожної зі сторін.

Інформує armyinform.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Нагадаємо, що особи з відстрочкою під призову мають ті самі обов'язки, що й інші військовозобов'язані. Тому навіть у цьому випадку виклик до ТЦК є законним.

Водночас мобілізувати заброньовану людину не можуть. Але бронювання має бути чинним та зафіксованим у реєстрі "Оберіг".

Інформує 24tv.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це розповів командувач авіації Повітряних Сил ЗСУ полковник Олександр Дяків напередодні Дня авіації України.

Перший такий підрозділ в Україні вже працює — 107-ме окреме авіаційне крило. Саме в його структурі виконують завдання винищувачі F-16. Підрозділу також вручили бойовий прапор.

За словами Олександра Дяківа, нова модель уже показала свою ефективність — передусім у плануванні бойових місій, аналізі досвіду та швидкому впровадженні нових тактичних рішень.

«З кожним новим циклом я впевнено скажу, що ми стаємо сильніші і сильніші», — зазначив командувач авіації.

Надалі на структуру авіаційних крил планують перевести всі авіаційні бригади Повітряних Сил. Причина — поява в українському небі дедалі більшої кількості західної техніки, яка потребує іншого підходу не лише до бойового застосування, а й до обслуговування, ремонту, логістики та управління.

Паралельно змінюватиметься і система забезпечення. Підрозділи, які відповідають за обслуговування авіації, планують переважно зосередити на авіаційних базах. Ідея полягає в тому, щоб різні типи літаків могли прибувати на різні аеродроми, де їх уже чекатимуть необхідні фахівці, обладнання та технічні спроможності.

Такий підхід, за словами Олександра Дяківа, відповідає практиці країн-партнерів.

Водночас командувач наголошує: перебудовувати Повітряні Сили будуть поступово. Повністю ламати систему, яка вже працює в умовах великої війни, не планують.

«Можна побудувати нову систему, але тоді треба змінити або, вибачте, зламати стару. Має бути баланс», — пояснив Олександр Дяків.

Темпи переходу залежатимуть насамперед від двох речей — кількості підготовлених фахівців і темпів надходження нової авіаційної техніки.

«Ми готові тільки тоді, коли техніка заходить з людьми», — наголосив командувач авіації.

Йдеться не лише про льотчиків. Кожен новий тип літака потребує власної системи підготовлених інженерів, техніків, фахівців із озброєння, логістики та наземного забезпечення.

Водночас Україна вже нарощує власні спроможності з обслуговування західної авіації. У Повітряних Силах сформували групу фахівців, які самостійно виконують технічне обслуговування винищувачів F-16.

Зокрема, українські спеціалісти вже проводять фазові інспекції — регламентні роботи, які виконують після визначеного періоду експлуатації літака.

«На сьогодні у нас є вже група спеціалістів, які самостійно роблять це на літаках F-16», — зазначив Олександр Дяків.

За його словами, українські інженери вже навчилися працювати у складних умовах — за дефіциту часу та запасних частин, уночі й у холодну пору року. Від їхньої роботи безпосередньо залежить, чи зможе літак безпечно повернутися до виконання наступного бойового завдання.

Паралельно Україна готується до наступного етапу — локалізації виробництва та ремонту західної авіаційної техніки. За словами Олександра Дяківа, іноземні виробники готові допомагати з перенесенням відповідних потужностей в Україну.

Однак головним обмеженням залишається безпека. Російські засоби повітряного нападу здатні діставати далеко вглиб території України, тому розміщення великих виробничих та ремонтних об’єктів потребує окремих рішень щодо їхнього захисту.

Водночас можливість локалізації виробництва та ремонту вже передбачена контрактами на постачання іноземних літаків.

Інформує armyinform.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

До Умані з 6 вересня прибудуть паломники на Рош га-Шана. Порушникам можуть заборонити подальший в'їзд в Україну.

Україна готується до масового прибуття паломників-хасидів на Рош га-Шана в Умані на Черкащині з 6 вересня і посилює заходи безпеки, порушників попередили про можливу заборону в'їзду, повідомили у суботу в Національній поліції, пише УНН.

Починаючи з 6 вересня до Умані масово прибуватимуть паломники для святкування Рош га-Шана. Наше завдання в умовах загроз безпілотних та ракетних атак забезпечити безпеку як паломників, від моменту перетину кордону до виїзду з України, так і місцевих жителів. Ми маємо зробити усе, щоби не допустити правопорушень. Якщо такі випадки трапляться, реагування буде невідкладним і принциповим, аж до заборони подальшого в’їзду в Україну для порушників

- зазначив т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

 

Під час профільної наради обговорили комплекс безпекових заходів, спрямованих на забезпечення публічної безпеки і порядку під час перебування паломників-хасидів в Україні у вересні, зокрема в період святкування Рош га-Шана в Умані.

Окрему увагу приділили міжвідомчій взаємодії та розрахунку сил та засобів, які залучатимуться до забезпечення безпеки у місцях перебування паломників: превентивні заходи для недопущення терористичних загроз, диверсій і провокацій, заходи з організації протипожежного та техногенного захисту в місцях масового скупчення і проживання паломників, зокрема розгортання спеціальних постів моніторингу та пунктів надання допомоги.

Також учасники наради розглянули готовність пунктів пропуску через державний кордон до оформлення паломників, прогнозовані пасажиропотоки та заходи безпекового контролю під час їхнього в’їзду в Україну та виїзду.

Державна міграційна служба поінформувала про організацію моніторингу за дотриманням паломниками правил міграційного законодавства України та алгоритми реагування на можливі порушення умов перебування в країні.

За підсумками наради визначено основні напрямки подальшої взаємодії між залученими державними органами напередодні масового прибуття паломників до Умані.

Інформує unn.ua

Джерело: 0619.com.ua

Вибухи лунали у трьох районах. 

У ніч на суботу, 29 серпня, в Аксайському, Багаївському та Пролетарському районах Ростовської області лунала серія вибухів. Цей регіон масовано атакували ударні безпілотники. Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив удари по області та повідомив про нібито "падіння уламків" на складські приміщення.

Які об'єкти пошкоджено в Ростовській області 

У компанії Ozon повідомили про влучання дронів у логістичний хаб маркетплейсу та про "невелике загорання" на об'єкті. Працівників евакуювали із другого логістичного центру через загрозу атаки дронів. 

У Ростові безпілотники атакували склад DNS, де зберігалася цифрова та побутова техніка. Там спалахнула масштабна пожежа, видно величезний стовп густого диму.

Місцеві пабліки пишуть, що на території суднобудівного заводу в Ростовській області горить судно.

24 серпня в Кумторкалинському районі Дагестану спалахнула пожежа на складському комплексі маркетплейсу Ozon. Він має площу близько 130 тисяч квадратних метрів.  

 Під удар безпілотників потрапили логістичні центри Ozon площею під 100 тисяч "квадратів" у Краснодарському і Ставропольському краях Росії, а також в Оренбурзі та Самарській області.

Інформує zn.ua

Джерело: 0619.com.ua

Нагадаємо базові дати. Мовний закон ухвалили 7 років тому. Норми щодо сфери обслуговування запрацювали у січні 2021 року. За порушення зараз загрожує попередження або штраф від 3400 до 5100 гривень. Порушили правило вдруге за дванадцять місяців? Сума миттєво зростає. Тоді доведеться віддати державі від 8500 до 11 900 гривень.

Контрольні функції виконує Секретаріат Уповноваженого. Його працівники фіксують факти ігнорування закону. Вони ж готують офіційні папери. Оформлений акт обов'язково отримує власник бізнесу. Підприємцям завжди дають можливість висловити власну позицію. Свої аргументи вони можуть викласти письмово.

Як працює механізм скарг

Спілкування з гостем чи покупцем за замовчуванням ведеться українською. Змінити мову розмови працівник може. Але лише після прямого прохання клієнта. Такі вимоги стосуються різних сфер. Сюди належать:

• заклади харчування;

• магазини та аптеки;

• пасажирські перевезення;

• вебсайти компаній;

• мобільні застосунки.

Грошима карають не завжди одразу, адже є два різні шляхи реагування. Якщо розглядають порушення самого закладу (суб'єкта господарювання), то спершу він отримує офіційне попередження, а керівництву дають 30 днів на усунення вад. Фінансові санкції на компанію накладають лише за повторне порушення протягом року. Інший шлях передбачає стаття 188-52 КУпАП - це персональна відповідальність. За нею мовний омбудсмен може одразу накласти адміністративний штраф безпосередньо на конкретну фізичну особу, яка вчинила правопорушення.

Поскаржитися на порушників доволі просто. Достатньо відкрити сайт Уповноваженого. Там є спеціальна електронна форма. Її розгляд триватиме до 30 робочих днів. Для ефективної перевірки варто вказати такі деталі:

• точна назва компанії;

• дата та час конфлікту;

• суть проблеми;

• адреса закладу.

Надавати докази закон не зобов'язує, але вони значно пришвидшують розгляд. Заявники часто фотографують чеки чи записують розмову на телефон - ці матеріали стають основою для призначення перевірки. Будь-який штраф можна оскаржити у суді. Якщо ж рішення остаточне, порушник (посадова особа чи працівник) має сплатити адміністративний штраф протягом 15 днів із дня отримання постанови. Усі ухвалені рішення про порушення мовний омбудсмен регулярно оприлюднює у своїх офіційних звітах на сайті.

Інформує chasdiy.org

Джерело: 0619.com.ua

Мережа супермаркетів АТБ повідомила про тимчасове обмеження продажу окремих товарів соціальних категорій — не більше шести одиниць в одні руки. Запровадити такі заходи довелося не лише через ворожі атаки, а й через збільшення випадків спекуляції, коли перекупники фактично роблять оптові закупівлі у магазинах АТБ, пояснює компанія на своїй сторінці у Facebook. 

«Це критично збільшує навантаження на нашу логістику, яка покликана передусім безперебійно забезпечувати свіжими продуктами широкі верстви населення, навіть у найбільш небезпечних прифронтових регіонах», — йдеться у повідомленні. 

Начальник управління з корпоративних комунікацій мережі «АТБ Маркет» Сергій Демченко у коментарі «РБК-Україна» повідомив, що обмеження на продаж стосуються товарів першої необхідності. До цього переліку, зокрема, увійшли курячі яйця, рибні та м’ясні консерви, олія, оцет, крупи, макарони, цукор, сіль, сода тощо. 

В АТБ заявили, що у своїй роботі дотримуються принципів прозорості, чесності та відкритості. У компанії зазначили, що це стосується не лише ведення бізнесу, а й спілкування з покупцями. Також у мережі наголосили, що докладають усіх зусиль, аби споживачі завжди могли купувати улюблені якісні продукти.

Через цілеспрямовані російські удари по складах і продовольчій логістиці вже знищено до 90% сучасних потужностей для зберігання. Однак міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого спілкування з журналістами запевнив, що навіть попри втрату значної кількості товарів українці не залишаться без продуктів. За його словами, після російських атак постачальники змінюють логістику, переміщують запаси, прокладають нові маршрути та шукають інші способи зберігання товарів.

Що ж насправді стоїть за російськими обстрілами торговельної інфраструктури України? Про масштаби втрат і напрями їх мінімізації, особливості впливу ракетних обстрілів на зайнятість населення у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповідає Ігор Крупка.

Інформує zn.ua

Джерело: 0619.com.ua

Тоді після масштабних боїв під Іловайськом воїни АТО опинилися в оточенні. Президент РФ Володимир Путін заявив, що підконтрольні Росії угруповання організують для них гуманітарний коридор.

Але бойовики та російські військові обстріляли коридор, яким виходили захисники України. За офіційними даними, під Іловайськом загинуло 366 військових, 429 отримали поранення.

Війна в Україні триває вже 12 років і шість місяців, а повномасштабне вторгнення – чотири з половиною роки. За цей час тисячі хоробрих синів і дочок України загинули через військові дії. Точні військові втрати Україна не розкриває – це військова таємниця. Але кожен загиблий на фронті – це неоціненна втрата для країни і для сім’ї воїна.

Офіційним символом Дня пам’яті загиблих захисників України є сонях. З початку повномасштабної війни ця квітка стала для всього світу символом героїчного спротиву українців.

Трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України загинули.

Ми пам’ятаємо кожного захисника та захисницю, які поклали життя задля нашої незалежності від агресора. І доки жива ця пам’ять – доти Україна нездоланна. Навіки Слава! 

Інформує mahala.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив в інтерв’ю журналістці Наталії Мосейчук.

Під час розмови Буданова запитали про суспільне напруження навколо мобілізації та можливі способи його зменшення. За його словами, владі потрібно відверто говорити про реальну потребу армії в поповненні.

Керівник ОП назвав 30 тисяч мобілізованих на місяць мінімально необхідною кількістю. За його словами, опускатися нижче цього показника Україна зараз не може, оскільки йдеться про підтримання того, що вже є.

Окремо Буданов відповів на запитання, чи варто очікувати суттєвих змін після приходу Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Керівник ОП заявив, що кардинальних змін не прогнозує саме через необхідність щомісяця залучати до війська велику кількість людей.

При цьому Буданов вважає, що змінити можна самі підходи до мобілізаційних заходів. Зокрема, він звернув увагу на випадки силового доставлення людей, які в суспільстві називають «бусифікацією».

За словами керівника ОП, такі випадки не є повсюдними, однак вони існують і з ними необхідно боротися. Так само, на його думку, потрібно реагувати на неправомірні дії окремих працівників ТЦК.

Водночас усунення таких порушень не прибере невдоволення мобілізацією повністю. Буданов пояснив це тим, що кількісна потреба війська залишиться незмінною навіть після реформування окремих процедур.

Тому, за його оцінкою, зробити так, щоб мобілізаційними процесами були задоволені всі, неможливо. Основне завдання полягає в тому, щоб забезпечити необхідне поповнення війська та водночас боротися з порушеннями під час мобілізації.

Інформує enovosty.com

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Перший безпілотник, який перетнув державний кордон з України до Республіки Молдова, було виявлено поблизу селища Беляєвка у напрямку селища Паланка о 03:56, після чого віе негайно вилетів у тому ж напрямку до України о 03:57.

Другий дрон було помічено з боку населеного пункту Старокозаче поблизу населеного пункту Каплани о 03:59. Він зник із систем моніторингу о 04:10 поблизу села Карагасани.

Третій безпілотник о 04:09 перетнув державний кордон з України у напрямку населених пунктів Паланка – Крокмаз – Оланешти – Пуркарі – Рашкаєці. Згодом, о 04:24, об'єкт зник з радарів поблизу населеного пункту Первомайськ неподалік від прикордонної зони.

Четвертий дрон перетнув державний кордон о 04:16 у напрямку населеного пункту Паланка, після чого продовжив рух до населеного пункту Маяки в Україні.

О 05:50 поблизу пункту пропуску "Сейць-Лісове" дрон перетнув кордон обох країн, а о 06:02 рушив у напрямку КПП "Лісове", покинувши повітряний простір Молдови.

"Несанкціоновані прольоти над повітряним простором нашої країни відбулися внаслідок повітряних атак Російської Федерації на Україну. Національні органи влади спільно з партнерами продовжують моніторинг повітряного простору задля безпеки населення", – заявили у Міноборони Молдови.

Інформує mayupravo.com

Джерело: 0619.com.ua

За даними La Repubblica, частину ракет із власних запасів Італія планує передати Україні вже до жовтня 2026 року.

Що відомо про новий пакет допомоги?

Рішення про передачу ракет було ухвалене в режимі секретності. Публічно італійський уряд наразі оголосив лише про передачу Україні цивільних електрогенераторів для підтримки населення.

Водночас джерела видання стверджують, що до нового пакета допомоги увійдуть ракети для українських SAMP/T. Частину боєприпасів Італія планує передати зі своїх арсеналів уже до жовтня.

Окрім передачі готових ракет, Італія та Франція планують надати Україні ліцензію на локалізоване виробництво Aster 30 B1NT – нової версії ракети-перехоплювача.

Україна вже має контракт на виробництво додаткових Aster 30. Очікується, що у вересні сторони підпишуть відповідні угоди, а фінансування може бути забезпечене коштом європейського кредиту.

Окремо Франція та Італія готують передачу Україні чотирьох нових комплексів SAMP/T NG. Перші установки Київ очікує отримати з 2027 року.

Також Україна має отримати нові ракети-перехоплювачі Aster 30 та сім радарів великої дальності. Очікується, що ці системи посилять українську протиповітряну оборону, зокрема її спроможності протидіяти балістичним цілям.

Загальна вартість цього пакета оцінюється приблизно у 3 мільярди євро. Фінансування планують забезпечити в межах європейського кредиту для України на 90 мільярдів євро.

Нагадаємо, Україна може отримати новий оборонний транш від Європейського Союзу вже на початку вересня. Йдеться про кошти з оборонної частини кредиту ЄС на 90 мільярдів євро.

У межах цієї програми на підтримку оборони України у 2026 році передбачено близько 28 мільярдів євро. Ще до 17 мільярдів євро мають спрямувати на бюджетну підтримку України.

Станом на зараз ЄС уже розподілив 22 мільярди євро з передбачених на оборону коштів. З цієї суми Україні вже виплатили 8,5 мільярда євро. У Єврокомісії очікують нових схвалень і виплат найближчими тижнями та наголошують на необхідності пришвидшити підтримку України.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 0619.com.ua

Очільник Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив екстрену неоголошену поїздку до російської столиці, аби особисто окреслити Кремлю "червоні лінії". За оцінками західних розвідувальних служб, Москва може готувати масштабні провокації проти східних кордонів НАТО вже найближчим часом. 

Восьмигодинне перебування одного з найближчих соратників Дональда Трампа в Росії перегукується з тривожними подіями осені 2021 року, коли Вашингтон намагався застерегти Кремль від вторгнення в Україну. Про це пише The Telegraph.

Сценарії ескалації та перевірка єдності Альянсу

Аналітики припускають, що через брак суттєвого поступу на лінії фронту в Україні Володимир Путін шукає альтернативні важелі тиску. За даними видання, основними ризиками наразі вважаються гібридні спецоперації, масштабні кібератаки проти інфраструктури Східної Європи або навіть точкове сухопутне вторгнення на територію однієї з країн Балтії. Таким способом російське керівництво прагне випробувати рішучість та реальну швидкість колективної відповіді Альянсу.

Під час прямих перемовин із представниками російських спецслужб Реткліфф передав безапеляційне застереження від будь-яких агресивних кроків у бік союзників США. Окрім захисту східного флангу НАТО, очільник ЦРУ порушив питання військово-технічного та економічного партнерства Росії з Іраном, закликавши Москву згорнути цю підтримку. Поїздка відбулася на тлі фактичного глухого кута у мирному врегулюванні та зростання напруги в регіоні.

Повторення історичного прецеденту

Хоча президент США Дональд Трамп спробував публічно згладити гостроту ситуації, назвавши візит "напівзвичайним", він визнав його безпосередній зв'язок із війною в Україні. У Кремлі зустріч підтвердили, зазначивши, що контакт відбувся на рівні спецслужб без участі Путіна.

Цей візит фактично дублює місію Вільяма Бернса у листопаді 2021 року - тоді аналогічні застереження США не зупинили ескалацію, що робить нинішнє попередження критично важливим сигналом для всієї системи європейської безпеки.

Раніше ми писали, що латвійська розвідка попереджала про можливі гібридні атаки РФ проти країн Балтії та Польщі із застосуванням дронів, диверсій і кібератак.

Інформує today.ua

Джерело: 0619.com.ua

За їхніми словами, внаслідок української атаки на НПЗ було пошкоджено кілька технологічних установок, інфраструктуру та загальні об’єкти підприємства.

Джерела Reuters не змогли сказати, скільки часу знадобиться на усунення пошкоджень та відновлення роботи НПЗ.

НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" — четверте за величиною нафтопереробне підприємство країни-агресора РФ з річною потужністю переробки 17 мільйонів тонн. Воно виробляє автомобільний бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут та бітум.

Reuters зазначає, що наразі всі найбільші нафтопереробні заводи компанії "Лукойл" зупинені. Пермський НПЗ призупинив роботу 21 серпня, а Волгоградський НПЗ — 31 липня.

Як повідомляли Українські Новини, в ніч на сьогодні, 26 серпня, Сили оборони України атакували НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез", розташований приблизно за 850 кілометрів від державного кордону України.

Пізніше в українській компанії Fire Point розповіли, які безпілотні апарати застосували українські військові для ураження нафтопереробного заводу.

Нагадаємо, раніше президент Російського союзу промисловців та підприємців (РСПП) Олександр Шохін підтвердив інформацію ЗМІ про те, що удари України вивели з ладу майже третину російських нафтопереробних потужностей.

А напередодні ЗМІ повідомили, що влада РФ розглядає можливість продовження заборони на експорт дизельного пального до кінця року.

Інформує ukranews.com

Джерело: 0619.com.ua

Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на ГО "ВПО України".

Садочок і школа

Дітей з числа ВПО повинні зарахувати до закладів дошкільної освіти на пільгових умовах. Також вони мають право на безоплатне харчування. Для школярів-переселенців також передбачене пільгове зарахування до закладів освіти. Діти, які навчаються очно або у змішаному форматі, можуть отримувати безоплатні гарячі обіди.

Окрема допомога передбачена для першокласників. У 2026 році за програмою "Пакунок школяра" батьки або законні представники можуть отримати 5000 гривень на кожну дитину, яка йде до першого класу. Гроші призначені для підготовки до школи. Зокрема, на канцелярію, книжки, одяг і взуття.

Підтримка для учнів профтехів і студентів

Для студентів закладів професійної освіти з числа ВПО передбачені соціальна стипендія, першочергове поселення в гуртожиток, безоплатне проживання та харчування.

Студенти коледжів і закладів вищої освіти, які навчаються на бюджеті за денною формою, можуть розраховувати на соціальну стипендію та першочергове поселення до гуртожитку. Також передбачена можливість переведення на вакантні бюджетні місця під час навчання. В окремих закладах діють знижки на проживання.

Абітурієнти з тимчасово окупованих територій можуть вступати до вишів за спрощеною процедурою. Щоб скористатися цими пільгами, до документів, які вимагає навчальний заклад, потрібно додати довідку ВПО.

Оздоровлення дітей

Діти ВПО можуть скористатися і допомогою на на оздоровлення. Діти, зареєстровані як ВПО, належать до категорій, які можуть отримувати послуги з оздоровлення та відпочинку за державною програмою. Йдеться про дітей віком від 7 до 18 років.

За програмою "єОздоровлення" розмір допомоги становить 14 165 гривень на дитину. Кошти зараховують на спеціальну картку, а використати їх потрібно протягом трьох місяців із дня зарахування для оплати путівки до оздоровчого закладу.

Допомога для усиновлювачів

Окремі види підтримки передбачені для людей, які усиновили дитину. Усиновлювачі можуть отримати 41 280 грн на дитину, оплачувану відпустку та соціальний супровід. Якщо ж сім’я тимчасово взяла на виховання дитину, яка залишилася без батьківського піклування через війну, передбачена соціальна допомога "Дитина не одна".

Таку виплату призначають на шість місяців, а її розмір залежить від віку та стану здоров’я дитини.

Куди звертатися за допомогою

Для оформлення державної підтримки батькам, усиновлювачам, піклувальникам або іншим уповноваженим особам потрібно звертатися до органів соціального захисту, ЦНАПу або органу місцевого самоврядування.

Раніше Новини.LIVE писали, що ВПО можуть втратити допомогу на проживання через тривале перебування за кордоном. Верховний Суд підтвердив законність припинення виплат у випадку, коли людина перебувала за межами України понад 30 днів та не повернулася у встановлений строк.

Також Новини.LIVE розповідали, що для ВПО хочуть скасувати особливі умови щодо призначення та виплати пенсій. Нові правила мають гарантувати переселенцям отримання пенсій на загальних підставах, без додаткових процедур лише через статус ВПО.

Інформує finance.novyny.live

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Як повідомляє Новини.LIVE, про це в коментарі ТСН сказала адвокатка Марина Бекало.

Чи заборонять виїзд з України, якщо родич є "ухилянтом"

Як пише видання, йдеться про випадок, коли чоловікові, який супроводжував за кордон батька з інвалідністю, нібито відмовили у виїзді за межі країни. Причиною цього нібито стало те, що його брат одного разу не повернувся в Україну.

Однак, як зазначає Марина Бекало, відмова у перетині кордону, якщо родич порушив військовий облік або перебуває в «розшуку», є незаконною.

"Ні, така відмова є повністю незаконною", — підкреслила адвокатка.

За словами юристки, в Україні діє закріплений статтею 61 Конституції України принцип індивідуальної юридичної відповідальності. Він передбачає, що кожна людина несе відповідальність виключно за власні дії або бездіяльність.

"Це означає, що людина відповідає лише за власні дії або бездіяльність. Дії, правовий статус чи правопорушення родичів (зокрема, брата — Ред.) не можуть бути підставою для обмеження прав іншого громадянина", — пояснила Марина Бекало.

Таким чином, навіть якщо родич, зокрема брат, не повернувся в Україну, порушив правила військового обліку або зіткнувся з іншими юридичними проблемами, це не може автоматично спричинити обмеження права іншого члена сім’ї на виїзд за кордон. Сам факт порушення з боку одного родича не створює правових підстав для застосування подібних обмежень до іншого громадянина.

Як повідомляли Новини.LIVE, за словами нардепа Романа Костенка, в Україні можуть змінити мобілізаційний вік. Йдеться про зниження верхньої межі призовного віку.

Також ми писали, що колишній міністр оборони України Олексій Резніков закликав запровадити жіночу мобілізацію. За його словами, це дозволило б подвоїти мобілізаційний ресурс.

Інформує mobilizatsiya.novyny.live

Джерело: 0619.com.ua

До Дня Незалежності України редакція «Вчися.Медіа» опитала освітян та освітянок із різних сфер, а також освітніх управлінців про події, які найбільше запам’яталися за цей час. Зміни в підходах до навчання, забезпечення рівного доступу до освіти, ухвалення необхідних законів та оновлення змісту — згадали чимало важливих рішень, ініціатив і подій.

Які з них були важливими чи навіть переломними в освіті загалом та в окремих її ланках? Читайте в матеріалі.

ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ТА ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ

Загальний курс на декомунізацію та дерусифікацію освіти — одна з головних тенденцій, яку відзначила більшість спікерів і спікерок. Зокрема, освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила: за роки Незалежності українська освіта пройшла великий шлях поступової відмови від совєтської системи та її ідеологічних підходів — до формування сучасної, демократичної та орієнтованої на дитину системи освіти.

Важливим був і рух української вищої освіти до Болонського процесу. Тоді ж Україна почала переходити до 12-річної школи, хоч згодом від цієї ідеї відмовилися. Освітня обмудсменка висловила сподівання, що реформа старшої школи допоможе на практиці остаточно закріпити 12-річне навчання.

 Надія Лещик

Я добре пам’ятаю школу до 1991 року: комсомол, піонерські традиції, вчителів, яких могли звільнити за розмови про Незалежність України, Голодомор чи розстріли.

Тому ухвалення нового законодавства у сфері освіти, закріплення права кожного на освіту, утвердження української як державної мови в освітньому процесі, поява нових українських підручників, зокрема з історії України, була справжнім ковтком свіжого повітря, наголошує освітня омбудсменка. За її словами, ми ще не до кінця позбулися совєтської спадщини, але те, наскільки змінилася освіта за ці роки, — одне з найважливіших досягнень.

Звісно, зауважила Надія Лещик, були й періоди, коли освіта рухалася назад. Зокрема, у 2010–2014 роках, коли міністром освіти і науки був Дмитро Табачник, посилювалася роль російської мови, а роль ЗНО як головного критерію для вступу намагалися зменшити.

Після 2014 року освітня система знову отримала сильний поштовх до змін. Закон України «Про вищу освіту» посилив автономію університетів, а у 2017 році почалася реформа «Нова українська школа». Її суть була не лише в нових програмах чи підручниках. Ішлося про значно глибшу зміну — відмову від совєтської моделі та перехід до освіти, у центрі якої є дитина, її потреби, права, гідність і розвиток.

Саме́ створення Служби освітнього омбудсмена у 2019 році стало важливим кроком на цьому шляху: учні й учениці, батьки, педагоги й педагогині та інші працівники освіти отримали конкретний механізм, за допомогою якого можуть захищати свої права.

Олександр Черкас, працівник ЗСУ, учитель Київського військового ліцею імені Івана Богуна та Першої української школи, голова ГО «Не цькуй», щодо цього додає:

«Якщо озиратися на 35 років незалежності, то найважливішою подією була не одна реформа, а народження нової української освіти — освіти вільної держави. Це шлях від утвердження української мови та звільнення від совєтської і російської спадщини до чесного вступу через ЗНО / НМТ, ухвалення сучасного Закону “Про освіту”, розвитку Нової української школи, інклюзивної освіти, цифрової трансформації та збереження навчання під час пандемії та широкомасштабної війни».

 Олександр Черкас

Не менш знаковою стала увага до безпечного освітнього середовища. Протидія цькуванню й мобінгу, утвердження культури поваги, людської гідності й відповідальності стали невід’ємною частиною сучасної української освіти, адже сильна країна починається з безпечної школи.

На значенні інклюзивної освіти наголосила й Надія Лещик: «Раніше діти з особливими освітніми потребами навчалися лише вдома або в спеціалізованих закладах. Сьогодні багатьом із них доступне навчання разом з однолітками в школі чи садочку за місцем проживання. Важливим кроком стало створення інклюзивно-ресурсних центрів і розвиток системи підтримки таких дітей».

Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України, назвав однією зі знакових подій докорінну зміну філософії оцінювання діяльності закладу освіти.

Державна служба якості освіти України проводить інституційні аудити закладів освіти вже сім років. За словами Руслана Гурака, це кардинально інша філософія. Зовнішні експерти/ки — досвідчені педагоги-практики — оцінюють освітній та управлінський процеси за чіткими й прозорими критеріями та індикаторами. Як наслідок, заклад освіти і його засновник (територіальна громада) отримують конкретні висновки та рекомендації, як покращити якість освітньої діяльності. Звісно, в інституційному аудиті є і така складова, як перевірка. Проте експерти лише переглядають документи закладу освіти на предмет дотримання норм законодавства.

 Руслан Гурак

Пригадайте колишніх інспекторів, які приходили лише для того, щоб виявити порушення й скласти адміністративний акт. Це була остаточна, суто бюрократична мета їхньої діяльності. Із ухваленням нового Закону України «Про освіту» ми назавжди залишили цю совєтську практику в минулому.

«Нова система перетворила оцінювання на інструмент розвитку. Отримавши професійний погляд збоку, директор ще й має офіційне підґрунтя, щоб звернутися до територіальної громади й спільно вирішити навіть ті господарські чи безпекові питання, які відкладали роками. Філософія інституційного аудиту — це допомога, підтримка та синергія задля сталого вдосконалення освіти», — наголосив очільник ДСЯО. На його думку, створення Служби — один із тих важливих кроків, які роблять українську освіту сучасною, європейською та людиноцентричною.

Усі події та явища спікери/ки, яких опитала редакція, розглядають саме в цьому контексті:

увідповіднення освіти викликам сучасності; євроінтеграція та зміна цінностей освітньої системи; створення демократичного простору рівних можливостей; переосмислення минулого й набуття суб’єктності — готовності самим формувати свою долю як нація та відповідати за власний вибір. ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Одним із найуспішніших нововведень більшість спікерів та спікерок назвали зміну системи вступу до закладів вищої освіти — Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО).

Його ефективність у забезпеченні рівного доступу до вищої освіти відзначив Володимир Зелений, кандидат історичних наук, в. о. директора у відокремленому структурному підрозділі «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету»: він назвав ЗНО найважливішою подією за 35 років Незалежності поруч з ухваленням закону «Про освіту». А освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила: ЗНО зробило вступ до університетів значно прозорішим і допомогло зменшити корупційні ризики.

Очільниця Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко розповіла: для неї запровадження ЗНО стало однією з найважливіших реформ української освіти — і не лише тому, що вона сама працює в цій системі. На думку директорки УЦОЯО, ЗНО докорінно змінило вступ до університетів:

зробило його прозорим; суттєво звузило простір для корупції; дало змогу вступникам і вступницям із різних регіонів і з різним соціальним досвідом конкурувати за місця в закладах вищої освіти завдяки власним досягненням.

Але не менш важливим, зазначила Тетяна Вакуленко, є те, що ЗНО сформувало в суспільстві запит на чесні, стандартизовані й засновані на зрозумілих правилах освітні оцінювання. За роки існування ця система здобула суспільну довіру й довела свою стійкість навіть під час широкомасштабної війни.

Як пояснила очільниця УЦОЯО, система оцінювання розвивається разом із державою та потребами освіти. Саме ЗНО стало фундаментом для поступового переходу від сприйняття оцінювання лише як інструменту відбору до ширшого використання його результатів і даних для розвитку освітньої політики.

 Тетяна Вакуленко

На цій основі розвивалися моніторингові дослідження якості освіти, а сьогодні ми будуємо нову систему ДПА — уже не просто як підсумковий іспит, а як оцінювання заради якості освіти, що має давати учням, учителям, школам і державі дані, необхідні для ухвалення кращих рішень.

Покоління підлітків, які першими вступали за новою системою, давно виросло, і дехто з них сам працює в освіті — як Олександр Думишинець, фіналіст світової премії Global Teacher Prize 2026, ТОП-10 Global Teacher Prize Ukraine 2024, учитель IT освітньої території «Мідгард». Він високо оцінює Зовнішнє незалежне оцінювання як нововведення, що відкрило реальні можливості.

«Однією з найважливіших подій було запровадження ЗНО, яке ввели за два роки до мого власного вступу, і вже тоді я чітко усвідомлював: це той самий шанс, яким мушу скористатися. Це рішення стало справжнім соціальним ліфтом для тисяч абітурієнтів. Саме воно зламало корупційні бар’єри, дало прозорі правила гри та відчинило двері провідних університетів для молоді з усіх куточків країни виключно завдяки її знанням», — поділився вчитель.

Олександр Думишинець

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Потреба в реформуванні системи середньої освіти назрівала з моменту відновлення Незалежності або й раніше, але глобально процес розпочався із запровадженням нової філософії шкільництва. На цьому, зокрема, наголосила Галина Сищук — півфіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2020, засновниця центру діяльнісної освіти для учнівства початкової школи «Стежка». Утім, на її думку, у впровадженні Нової української школи залишилося чимало того, що потребує праці. Не варто очікувати, що система запрацює негайно та бездоганно.

На її думку, важливим і фундаментальним було рішення реформувати освіту. Освітянка щиро вдячна пані Лілії Гриневич за сміливість все зрушити, однак зауважує: загальна ідея, яка формується згори, зазнає спотворень дорогою до вчителя.

 Галина Сищук

Були (і є) правильні речі. Але ми хотіли одразу бачити результати (й одразу грандіозно позитивні), що, на мою думку, і зіпсувало всю картину. Не було шансу на помилку й відшліфування на місцях.

Окремо Галина Сищук відзначила законодавчу фіксацію академічної свободи вчителя, однак зауважила: не всі вчителі користуються цим правом.

Руслан Шаламов, учитель біології та екології в харківському науковому ліцеї «Обдарованість», переможець конкурсу Global Teacher Prize Ukraine 2025, співавтор держстандартів й автор сучасних програм для Нової української школи, назвав запровадження НУШ однією з двох найважливіших подій за 35 років Незалежності (разом із Зовнішнім незалежним оцінюванням). Він наголосив на дитиноцентричності НУШ та її компетентнісному підході:

«Перехід від центризму знань як остаточної мети середньої освіти до розвитку учнівства сьогодні дозволяє виховати преадаптантів, готових до життя в невизначеному світі, готових долати агресивні виклики сучасності, гідно відстоювати свою позицію й у будь-яких умовах досягати успіху. Цього, звісно, ми ще не можемо побачити, оскільки перший випуск буде лиш у 2030 році, але реформа покликана зробити саме це. А гарно покладена мета — це вже половина справи».

Руслан Шаламов

Олександр Думишинець додав, що, як молодий учитель, добре пам’ятає період початку НУШ і знакову зустріч у Будинку учителя в Києві з тогочасною міністеркою освіти Лілією Гриневич.

«Пам’ятаю свої гострі запитання про реформу та відчуття великих змін, що насуваються. НУШ змінила філософію навчання, поставивши в центр дитину, діяльнісний підхід та свободу вчителя. Сьогодні я щиро радий бути частиною цього процесу та працювати в передпілотному закладі, де ми за два роки до офіційного старту реформи в старшій школі вже почали функціонувати як профільна школа, а також упроваджувати власні авторські курси», — розповів він.

Фото із зустрічі в Домі учителя, Київ, 2017 рік

МОВНИЙ ЗАКОН

Представник Офісу мовної омбудсменки Ігор Спірідонов назвав переломним моментом ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також створення інституції Уповноваженого із захисту державної мови. (Нагадаємо, що закон було ухвалено 2019 року, а його норми повністю набрали чинності у 2021-му — ред.)

 Ігор Спірідонов

Уперше держава отримала дієвий механізм не лише проголосити українську мовою освітнього процесу, а реально захищати це право та притягувати до відповідальності за порушення — саме це, на мою думку, дало поштовх системній дерусифікації української освіти.

Ігор Стамбол, кандидат історичних наук, викладач Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, письменник, також назвав ухвалення «мовного» закону найголовнішою подією в освіті від 1991 року. На думку освітянина, у той момент українська освіта нарешті отримала чіткий національний каркас, спільний для всіх областей.

 Ігор Стамбол

До цього десятиліттями існувало фактично узаконене мовне каліцтво, коли школи формували різні національні ідентичності й часто позбавляли учнів змоги розвинути нормальну кар’єру в Україні.

«Показовий приклад — два села Одеської області, Василівка й Кам’янка, зі схожим складом суміші національностей та українським мовним “суржиком”, але з різними мовами навчання: в одному школа була українськомовною, в іншому — російськомовною. У результаті сусідні села мали штучно вироблені й кардинально різні мовні та ціннісні орієнтири.

А тепер навіть учні зі зросійщених родин або ті, які не надто замислюються про власну ідентичність, яким “модність” московської попси стає вище за історичну справедливість, — навіть вони пишуть переважно українським правописом. Казав же колись Борис Грінченко: “Якою мовою говоримо (пишемо), такі і думки у нас будуть”. Упевнений, за наступні десятиліття українська мова викладання змінить не лише форму, а й зміст думок молоді», — прокоментував викладач.

ОСВІТНЄ ЗАКОНОДАВСТВО, ЗМІНИ У ФІНАНСУВАННІ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Чимало спікерів та спікерок згадували Закон «Про освіту» як такий, що повністю змінив «правила гри» в освітній системі. А Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки (2023–2025), керівник Центру Liberal Arts and Sciences Національного університету «Києво-Могилянська академія», наголосив також на важливості Закону Україну «Про вищу освіту», який 2014 року поклав початок докорінним змінам у галузі.

 Михайло Винницький

Цей документ розробляла «напівпідпільно» з 2010 року робоча група на чолі з Михайлом Згуровським. Закон ухвалили одразу після завершення революційних подій 2014 року ще «старим» парламентом (за каденції міністра Сергія Квіта й Голови профільного комітету Верховної Ради Лілії Гриневич).

Михайло Винницький наголосив, що в цьому документі закладено:

Інтеграцію в Єдиний європейський простір вищої освіти, що передбачає трирівневу систему (бакалавр, магістр, доктор філософії), погоджену зі світовою практикою (без «спеціаліста» й «кандидата наук»); роботу незалежного Агентства з акредитації (Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти); перехід від «навчання за спеціальністю» до «навчання за освітньою програмою» (зокрема міждисциплінарною) тощо. Принципи університетської автономії: «роздержавлення» сектору через відмову від дипломів державного зразка й посилення інституту диференційованої репутації (конкуренції), поступове збільшення фінансової автономії університетів. Закріплення ключової ролі студентів/ок в органах управління вищою освітою (вчена рада, НАЗЯВО) і закріплення ролі студентського самоврядування. Закріплення ЗНО в законі — як єдиного та універсального механізму вступу до закладів вищої освіти. Визначення як максимуму двох термінів на посаді ректора й закріплення системи виборів керівника/ці закладу вищої освіти.

Упродовж 12 років з моменту ухвалення цей закон зазнав чимало змін (зокрема, 2019 року запроваджено інститут разових рад для захисту дисертацій для здобуття ступеня доктора філософії, виведено зі сфери вищої освіти ступінь доктора наук; у 2022 році ЗНО замінено на НМТ; у 2026 році запроваджено гранти для здобуття вищої освіти — після дворічного успішного експерименту) тощо. Але старт цим реформам надали саме 2014 року.

А директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий поділився думкою: для професійно-технічної освіти найважливішим нормативним документом стала постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 925 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти». Він став поштовхом до розвитку профтехів, до оновлення матеріально-технічної бази та співпраці з бізнесом і громадами.

Максим Поджарий

Чому не новий ЗУ про професійну освіту? Бо його результативність ми ще побачимо. А цей документ [Порядок] допомагає не просто створювати нові навчально-практичні центри, а відкриває дуже багато секторальних напрямів розвитку закладів професійної освіти.

Документ дав змогу створювати навчально-практичні центри, де держава готова інвестувати 70 % в обладнання, а заклад має знайти 30 % співфінансування — це можуть бути кошти місцевого самоврядування, спецфонд зароблених самим закладом освіти, допомога бізнесу (як грошима, так і обладнанням).

За словами Максима Поджарого, із того часу, коли почала працювати ця постанова Кабміну, заклади професійної освіти ожили. Підготовка заявки на створення навчально-практичного центру перетворилася на своєрідний квест: треба було комунікувати з місцевим самоврядуванням, показувати візуалізацію центру, говорити про наміри. Місцеве самоврядування, як наголосив освітянин, вірить не просто цифрам, а підтвердженим фактам. Співпраця з бізнесом, з одного боку, дає змогу розв’язати проблему браку сучасного обладнання в закладі освіти, а з іншого — допомагає бізнесу владнати питання кадрового голоду: практиканти/ки з-поміж студентства швидше адаптуються до робочих процесів на підприємстві.

На думку Максима Поджарого, завдяки згаданій постанові змінилася й схема профорієнтування. «Коли представник закладу приходить до школярів і розповідає про майстерню, показує презентацію, це мало впливає на вибір професії. Краще працюють екскурсії закладом, а ще краще — коли це у вигляді квесту, а дитина може спробувати щось своїми руками. Сучасні освітні простори дійсно приваблюють молодь», — пояснив він.

Навчально-практичні центри зацікавлюють бізнес — і він включається в роботу. Коли є змога прорахувати, скільки інвестицій потрібно в навчання студента чи студентки під час виробничої практики (платня, розхідні матеріали тощо), це ближче до взаємовигідних «вимірюваних» стосунків, до яких звикли представники бізнесу, розповідає директор. Тож виникає змога покрити такі видатки (зокрема й на навчання дорослих за короткостроковими програмами) коштом підприємств, а не зі спецфондів закладу освіти. На базі такого практичного центру може виникнути кваліфікаційний центр регіонального чи міжрегіонального значення.

«Саме тому цей нормативний документ і фінансування, яке за ним дало змогу працювати, — це дійсно революція», — підсумував Максим Поджарий.

КАРАНТИН, ДИСТАНЦІЙКА ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ

У своєму коментарі освітня омбудсменка Надія Лещик акцентувала: у 2020 році для освіти серйозним випробуванням стала пандемія COVID-19, але вона ж сильно прискорила цифровізацію. Україна доволі швидко перейшла на дистанційне навчання — зокрема завдяки «Всеукраїнській школі онлайн».

Цей досвід дуже допоміг після початку широкомасштабної війни. Для багатьох дітей, особливо в прифронтових регіонах і на тимчасово окупованих територіях, онлайн-навчання стало чи не єдиною змогою продовжувати здобуття української освіти.

«Цифровізація загалом є одним із серйозних здобутків останніх років. Але тут важливо не створити ситуації, коли цифрові системи лише додають роботи вчительству. Навпаки, вони мають забирати рутину, автоматизувати процеси й полегшувати роботу педагогів», — наголосила Надія Лещик.

Людмила Булигіна

Цифровізацію як один із головних здобутків, що вирізняє саме українську освіту, відзначила й Людмила Булигіна, учителька інформатики ліцею «Ейдос». Серед основних надбань та інструментів у цій царині фахівчиня назвала:

«Всеукраїнську школу онлайн»; Prometheus; EdEra; Дія.Освіта.

Загалом же, як підсумувала Надія Лещик, за роки Незалежності українська освіта стала значно більше поважати дитину, її гідність і право на думку. Діти сьогодні мають більше можливостей впливати на власну освіту, обирати освітню траєкторію та майбутню професію, але цей шлях ще не завершений.

«В освіті досі залишаються деякі совєтські підходи та звички, яких потрібно позбуватися. Тому наше завдання — продовжувати зміни: підтримувати дітей, педагогів, керівників закладів освіти, батьків і пам’ятати, що в центрі освітньої системи завжди має бути людина», — узагальнила освітня омбудсменка.

А голова ГО «Не цькуй» Олександр Черкас додав: «За ці 35 років змінювалися президенти, уряди, міністри освіти, концепції та стратегії, але незмінним залишалося головне — український Учитель. Саме він щоранку відчиняв двері класу, коли навколо все зачинялося. Саме він тримав освіту під час економічних криз, пандемії та широкомасштабної війни, навчав у бомбосховищах, на прифронтових територіях, в окупації, онлайн і в тимчасовій еміграції.

Тому найбільше я пишаюся незламністю українського Вчительства. Саме Вчитель став тією опорою, яка не дозволила зруйнувати українську школу. Бо поки Вчитель приходить до своїх учнів та учениць — у клас, в укриття чи за екран комп’ютера, — живе українська освіта. А поки живе українська освіта — живе Україна».

Колаж «Вчися.Медіа», фото Canva, «Освіторії», Державної служби якості освіти, ККПНЗ «Київський міський будинок учителя», Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, а також з особистих фейсбук-сторінок та архівів спікерів і спікерок.

Інформує vchysia.media

Джерело: 0619.com.ua

Про це Новини.LIVE пише з посиланням на Міноборони України.

Військова підготовка школярів та студентів у 2026 році

Міністерство оборони підтвердило, що обов'язкова базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів офіційно скасовується. Її замінить нова, гнучкіша система безперервного навчання національному спротиву, яка інтегрується в освітній процес на всіх рівнях.

Ідея такого рішення полягає у формуванні постійно готового резерву та посиленні загальної обороноздатності держави за рахунок об'єднання цивільного та військового секторів на базі сучасного досвіду російсько-української війни.

Основи національного спротиву у ЗВО. Фото: Міноборони України

Відтепер військова підготовка стане обов'язковою з урахуванням гендерної рівності — до навчань залучатимуть як хлопців, так і дівчат.

На третьому рівні загальної середньої освіти, тобто у старших класах шкіл, а також в закладах професійно-технічної освіти викладатимуть предмет "Захист України".

Реклама

Водночас для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти запроваджують адаптовану дисципліну "Основи національного спротиву". Даний курс вводитимуть в університетах з другого курсу і вище. При цьому молодь не змушуватимуть складати військову присягу, але нова база дозволить охочим вчасно сформувати культуру патріотизму та легше продовжити військову кар'єру через кафедри підготовки офіцерів запасу.

Які зміни чекає на молодь у військовій підготовці на базах шкіл та вищої освіти. Фото: Міноборони України

Рішення відмовитися від формату БЗВП ухвалено з низки вагомих причин. Перш за все, це питання безпеки, оскільки скупчення студентів на об'єктах ЗСУ створювало серйозні ризики для підрозділів та самої молоді через постійні атаки ворога. Крім того, попередня система надмірно перевантажувала навчальні частини та полігони армії.

Студенти вчитимуться стріляти на базі інтерактивних тренажерів, у тирах, на стендах, а також на полігонах Сил безпеки та оборони. Організаційну частину та забезпечення матеріальної бази натомість візьмуть на себе Центри підготовки громадян до національного спротиву (ЦПГНС).

Як писали раніше Новини.LIVE, експерти радять новобранцям суворо обмежувати використання мобільних телефонів під час проходження БЗВП. Неконтрольована активність у мережі та випромінювання гаджетів несуть пряму загрозу життю особового складу на полігонах.

Водночас юристи пояснили, чи впливає непройдена базова військова підготовка на процес бронювання працівників критично важливих підприємств, які досягли 25-річного віку. Які є вимоги для надання відстрочки від призову.

Інформує mobilizatsiya.novyny.live

Джерело: 0619.com.ua

Про можливі зміни повідомив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в коментарі телеканалу NTA.

Новий міністр оборони Євгеній Хмара заявив у Верховній Раді, що план мобілізації опрацьовують разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим та Генштабом. Він має охопити відбір і набір людей, їхнє екіпірування, навчання, забезпечення зброєю, виконання бойових завдань та відновлення.

Одним із напрямів мають стати зміни в роботі ТЦК. За словами Костенка, Генштаб уже має напрацювання, частину яких можна запровадити без ухвалення нових законів. Мета — прибрати порушення з боку окремих працівників ТЦК, які викликають найбільше обурення в суспільстві.

Раніше також обговорювали можливість передати поліції частину функцій територіальних центрів комплектування. Йшлося, зокрема, про перевірку документів та окремі дії, пов’язані з розшуком військовозобов’язаних. Проте рішення щодо такого перерозподілу повноважень немає.

Ще одна можлива зміна стосується віку військовозобов’язаних. Нині загальна мобілізація поширюється на чоловіків від 25 до 60 років, однак верхню межу можуть знизити до 50 або 55 років.

Костенко пояснив це тим, що старші військовозобов’язані можуть бути потрібні як водії, ремонтники чи фахівці із забезпечення, але далеко не всі фізично придатні до виконання бойових завдань. За його словами, трапляються випадки, коли 55-річних чоловіків визначають на штурмові посади, хоча вони не здатні витримувати необхідне навантаження.

Якщо верхню межу мобілізаційного віку справді знизять, після її досягнення люди зможуть продовжувати службу за власним бажанням. Водночас Костенко наголосив, що наразі це лише один із варіантів, який розглядають.

Змінити хочуть і сам принцип комплектування армії. За словами депутата, Міноборони та Генштаб прагнуть перейти від гонитви за кількістю мобілізованих до відбору людей, які краще підготовлені та здатні виконувати поставлені завдання.

Окремо раніше порушували питання відповідальності чоловіків, які отримали повістку, але без поважної причини не прибули до ТЦК. Серед можливих механізмів називали використання податкового номера для пошуку людей із зафіксованим адміністративним порушенням та несплаченим штрафом. Жодного такого нового механізму покарання поки не затвердили.

Переглянути можуть і правила бронювання. Костенко наголошував, що йдеться не про автоматичне скасування відстрочок для всіх працівників, а про оцінку того, де конкретний фахівець потрібніший державі — у війську чи, наприклад, на підприємстві оборонної промисловості.

Інформує enovosty.com

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Також путінські війська втратили іншу техніку в Криму. Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Результати ударів по Криму

За інформацією українського військового командування, 20 серпня 2026 року внаслідок ураження аеродрому "Саки" (Новофедорівка, ТОТ АР Крим) Сили оборони України знищили літак Су-24М.

Крім того, внаслідок атаки було знищено чотири одиниці техніки аеродромного забезпечення противника. Також у Генштабі анонсували нові удари по ворожих об'єктах.

Російські окупанти активно використовують фронтові бомбардувальники Су-24М під час повномасштабного вторгнення в Україну.Окупаційні війська застосовують літак для завдання ударів керованими і некерованими авіабомбами.

Інформує war.obozrevatel.com

Джерело: 0619.com.ua

Укрпошта презентувала новий поштовий набір "Ми чекаємо!", присвячений військовополоненим і зниклим безвісти українцям. У квітні 2026 року компанія спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими оголосила конкурс ескізів на нову марку. На конкурс надійшло 195 робіт, а переможця обирали народним голосуванням у застосунку "Дія". Набір виходить до 35-ї річниці Незалежності України і присвячений Героям та їхнім рідним, які чекають на повернення близьких додому. Його вартість - 303 грн.

Марка Ми чекаємо

За результатами голосування переміг ескіз "Лелека. Воля" Нікіти Тітова, повідомляє Укрпошта. На малюнку поєднані кольори українського прапора та образ лелеки - сакрального птаха України, який символізує надію, мрії та сподівання на повернення полонених і зниклих безвісти.

Марка Ми чекаємо

Друге місце посів ескіз "Вісниця добра" Андрія Єрмоленка. Художник відтворив образ українського військовополоненого, ізольованого колючим дротом, що створює алюзію на терновий вінок. Крізь ґрати захисник годує синичку - цей контраст підкреслює, що навіть у полоні українці зберігають співчуття, внутрішнє світло та людську гідність.

Марка Ми чекаємо

Поштовий набір "Ми чекаємо!" включає такі складники:

• аркуш "Лелека. Воля";
• аркуш "Вісниця добра";
• конверт "Перший день".

Марка Ми чекаємо

Марка стала символом очікування і памʼяті

Оголошення конкурсу саме навесні 2026 року і фінальний вибір двох ескізів про полон та повернення додому підкреслюють, наскільки актуальною лишається тема військовополонених і зниклих безвісти для українського суспільства. Обидва переможні малюнки об'єднує спільна ідея - надія на возз'єднання родин, яку філателістична продукція транслює через мистецькі образи.

Конверт Ми чекаємо

Приурочення випуску до 35-ї річниці Незалежності України робить набір частиною ширшої серії, якою Укрпошта традиційно відзначає ключові дати в історії держави та важливі суспільні теми, повʼязані з війною.

Поштовий набір Конверт Ми чекаємо

Раніше Інформатор повідомляв, що Укрпошта випустила нову марку "Тризуб. Честь" із зображенням козака та рядками з "Енеїди" Івана Котляревського, присвячену темі військової честі та захисникам України. Також ми писали, що Укрпошта спільно з Верховною Радою ввела в обіг марку до 30-річчя Конституції України, презентувавши аркуш із 16 марок та художній конверт зі спеціальним штемпелем.

Інформує informator.ua

Джерело: 0619.com.ua

Нові правила отримання притулку: що зміниться для нас

Європейські країни продовжують посилювати міграційну політику щодо іноземців. Як пише Rzeczpospolita, уряд Данії готує законопроєкт, який різко обмежить прийом українських біженців, надаючи захист лише жителям із прифронтових зон.

Українській біженці. Фото: Czarek Sokolowski / AP

Які обмеження чекають на переселенців із безпечних регіонів

Згідно з планами уряду, Київ хочуть виключити з переліку повністю безпечних міст, тому його жителі зможуть безперешкодно претендувати на допомогу. Натомість для інших українців планують суттєво переглянути норми навчання дітей, що дозволяють здобувати освіту дистанційно.

«Формальне визначення певних українських регіонів як безпечніших не означає повної відсутності там воєнної загрози. Ракети та дрони літають усюди, діти лякаються», — скаржаться українці, які зараз мешкають у Данії.

Ініціатива Копенгагена викликала неабияке занепокоєння та критику серед української діаспори. Представники нашої спільноти наголошують на абсолютній непередбачуваності російських повітряних атак та серйозних психологічних травмах, яких щодня зазнають школярі через війну.

Біженці виїзджають з країни. Фото: volynnews.com

Європейський контекст: досвід інших держав та нові вимоги

Водночас данські урядовці нагадують, що останнім часом аналогічні жорсткі кроки зробили Норвегія та Швейцарія. За словами європейських чиновників, посилення міграційних правил у цих державах призвело до значного скорочення кількості нових заяв на отримання притулку та соціальних виплат.

Раніше Федеральна рада Швейцарії вирішила продовжити дію спеціального статусу захисту для українців до весни 2028 року. Проте влада цієї країни також паралельно змінила правила його надання для всіх новоприбулих переселенців, узгодивши свою практику з оновленими європейськими директивами.

У сусідній Польщі соціологічні опитування також демонструють зміну настроїв. Значна частина громадян починає підтримувати ідею депортації українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи та не сплачують податки до бюджету. Європа поступово змінює ставлення до біженців.

Інформує blik.ua

Джерело: 0619.com.ua

Головнокомандувач ЗСУ генерал-майор Михайло Драпатий вперше поспілкувався з головою Військового комітету НАТО адміралом Джузеппе Каво Драгоне.

Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.

«Подякував за особисту позицію і послідовну підтримку України на рівні вищого військового керівництва Альянсу. Адмірал тричі був у нас, бачив ситуацію на місці, і це відчувається в розмові», — йдеться у дописі.

Михайло Драпатий поінформував про обстановку на фронті та про українські пріоритети: далекобійні удари, гнучка тактика піхоти, роботизація передової.

Окремо під час розмови говорили про протиповітряну оборону. Михайло Драпатий наголосив, що захист неба — його пріоритет.

«У жовтні очікуємо Військовий комітет НАТО в Україні. Востаннє такий візит був вісім років тому. Україна не лише отримує підтримку. Ми передаємо бойовий досвід, якого сьогодні немає ні в кого, і він працює на безпеку всього Альянсу. Дякую союзникам. Ми робимо спільну справу», — підсумував Головнокомандувач ЗСУ.

Адмірал Джузеппе Каво Драгоне під час розмови підтвердив подальшу військову підтримку України з боку НАТО.

«Під час нашої розмови я підтвердив постійну військову підтримку НАТО, оскільки Україна мужньо захищає свій суверенітет і територіальну цілісність», — написав він у соцмережі Х.

За його словами, союзники НАТО в Європі та Північній Америці нарощують оборонне виробництво, прискорюють поставки та підтримують передачу Україні необхідного обладнання.

Джузеппе Каво Драгоне також наголосив на важливості підтримки України для безпеки союзників.

«Безпека України — це наша безпека, і ми продовжуватимемо стояти поруч з Україною, щоб допомогти досягти справедливого та міцного миру», — заявив він.

Інформує armyinform.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це пише The Atlantic.

За даними видання, операція мала кодову назву M&Ms. Її задум полягав у тому, щоб ударами по аеропортах Москви та навколо російської столиці надовго ускладнити цивільне авіасполучення.

Розрахунок був не лише на фізичні пошкодження інфраструктури. Автори плану сподівалися, що постійна загроза змусить міжнародні авіакомпанії скорочувати або взагалі припиняти рейси до Росії.

За словами джерел The Atlantic, план представили Володимиру Зеленському взимку. Одним із головних його застережень став ризик випадкового ураження цивільного літака та загибелі пасажирів або екіпажу.

Попри це, підготовку певний час продовжували. Йшлося про автономні дрони, які могли б орієнтуватися за заздалегідь завантаженими картами та зображеннями цілей і частково покладатися на алгоритми штучного інтелекту.

Одне з джерел видання оцінювало можливий масштаб атаки приблизно у тисячу безпілотників за одну ніч. Саме через велику кількість невеликих апаратів проєкт і отримав назву M&Ms — за аналогією з відомими цукерками.

Головна мета полягала в тому, щоб зробити польоти до Москви надто складними або ризикованими. У Києві, за версією видання, розраховували, що перебої з авіасполученням безпосередньо відчують чиновники, великі бізнесмени та інші представники російської еліти.

Автори задуму сподівалися, що цей тиск разом з іншими економічними та соціальними проблемами війни може посилити невдоволення всередині російської верхівки. У перспективі це мало створити додатковий аргумент на користь переговорів.

Водночас саме автономність дронів створювала найбільше запитань. Помилка системи розпізнавання поблизу великих цивільних аеропортів могла мати катастрофічні наслідки, тому навколо операції виникли серйозні юридичні та моральні ризики.

За даними двох співрозмовників The Atlantic, підготовку M&Ms зупинили в липні після зміни керівництва Міністерства оборони. Видання стверджує, що до цього проєкту був тісно залучений Михайло Федоров.

Після кадрових змін операцію не відновили. Одне з джерел не виключило, що до задуму ще можуть повернутися, однак для цього знадобиться нова команда та кілька місяців підготовки.

Наразі йдеться саме про описаний журналістами план, який не був реалізований. Офіційно Україна про таку операцію не оголошувала.

Інформує enovosty.com

Джерело: 0619.com.ua

Детальніше про долю Sense bank розповів прем'єр-міністр України у своїх соцмережах.

Що сказав Корецький?

Український прем'єр повідомив, що Міністерство фінансів вже отримало чітке завдання забезпечити максимальну прозорість, конкурентність та ефективність продажу. Паралельно з підготовкою угоди Мінфін разом із Національним банком України мають розв'язати всі накопичені проблеми у фінансовій установі.

Головною метою цієї співпраці є вибудовування якісного та прозорого корпоративного управління всередині банку. Урядовець підкреслив, що кошти, отримані від продажу фінансової установи, спрямують на фінансування нагальних потреб Сил оборони України.

Нагадаємо, що у середу, 19 серпня, Кабінет міністрів ухвалив кілька рішень щодо посадовців державного Sense Bank. Зокрема, відсторонили голову наглядової ради фінустанови Миколу Гладишенка. Також уряд ініціював відсторонення голови правління банку Олексія Ступака.

Приводом для гучних рішень уряду стали слідчі дії та розслідування антикорупційних органів. 19 серпня НАБУ і САП заявили, що викрили злочинну організацію, до якої входили чинні й колишні нардепи, а також високопосадовці Офісу Президента.

Інформує  financy.24tv.ua

Джерело: 0619.com.ua

Як пише Delo.ua, про це повідомляє Держприкордонслужба.

Зазначається, що в ніч на 21 серпня ворог атакував "шахедами" Болградський та Ізмаїльський райони Одеської області.

Внаслідок атаки відбулося влучання по інфраструктурі міжнародного пункту пропуску "Табаки" на кордоні з Молдовою.

Фото: ДПСУ

Пошкоджено будівлі та конструкції пункту пропуску. Пожежі, що виникли на об’єктах, локалізували працівники ДСНС України.

У Держприкордонслужбі наголошують, що наразі пропуск осіб і транспортних засобів через пункт "Табаки" не здійснюється. Про ситуацію поінформовано молдовську сторону.

Фото: ДПСУ

Транспорт перенаправляється до інших пунктів пропуску.

Відомство закликає громадян врахувати цю інформацію під час планування поїздок.

Нагадаємо, у ніч проти 20 серпня російські війська також атакували дронами пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

Зафіксовано загоряння двох причепів від вантажних автомобілів з продуктами харчування. Постраждалих унаслідок обстрілу немає.

Інформує delo.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про загальні бойові втрати противника станом на 21 серпня 2026 року повідомляють на фейсбук-сторінці Генерального штабу ЗСУ.

Українські оборонці знищили:

• особового складу – близько 1 474 030 (+1 390) осіб;
• танків – 12 286 (+3) одиниць;
• бойових броньованих машин – 25 170 (+5) одиниць;
• артилерійських систем – 48 318 (+57) одиниць;
• РСЗВ – 2 052 (+2) одиниці;
• засоби ППО – 1 581 (+4) одиниця;
• літаків – 439 (+0) одиниць;
• гелікоптерів  – 354 (+0) одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів – 2 333 (+12) одиниці;
• БПЛА оперативно–тактичного рівня – 472 849 (+1 980) одиниць;
• крилаті ракети – 5 049 (+39) одиниць;
• кораблі / катери – 35 (+0) одиниць;
• підводні човни – 2 (+0) одиниці;
• автомобільна техніка та автоцистерни – 137 369 (+551) одиниць;
• спеціальна техніка – 4 559 (+8) одиниць.

Інформує rayon.in.ua

Джерело: 0619.com.ua

Українська спільнота Cyber Corps здійснила кібератаку на цифрову інфраструктуру російського маркетплейсу Wildberries. Унаслідок операції виникли суттєві збої в роботі сервісів компанії та її платіжної системи.

Про це повідомило Головне управління розвідки.

Кібероперація тривала 10-11 серпня. Попри високий рівень захисту сервісу, атака призвела до масштабних збоїв. Зокрема, вдалося порушити роботу основного каналу дистанційного обслуговування клієнтів і дестабілізувати здійснення платежів.

У ГУР стверджують, що зафіксували масові скарги серед росіян, зокрема через неможливість здійснити фінансові розрахунки на сервісах Wildberries.

 

«Кібероперація підсилила ефект кінетичних атак Сил оборони України по складах Wildberries — зумовивши чергові значні збитки компанії, яка живить економіку агресора, а отже, і злочинну війну проти України», — заявили в ГУР.

Атаки на склади Wildberries

Починаючи з 18 липня, Сили оборони України атакували низку складів російського маркетплейсу Wildberries, зокрема в Московському, Тамбовському, Рязанському регіонах рф, Краснодарському й Ставропольському краях, Санкт-Петербурзі й Ленінградській області, а також у Єкатеринбурзі, у Пензенській області та Удмуртії.

Президент України Володимир Зеленський називав це відповіддю на російські удари по українській цивільній інфраструктурі. За його словами, ці об’єкти забезпечували постачання підсанкційних компонентів для виробництва дронів і навігаційного обладнання.

Востаннє дрони атакували склади маркетплейсу 13 серпня в Чишминському районі Башкортостану. Там спалахнула пожежа.

Інформує hromadske.ua

Джерело: 0619.com.ua

Йдеться про можливість подати виконавчий документ онлайн через державний застосунок. Користувачам не потрібно витрачати час на відвідування установ та оформлення паперових документів.

Нова функція стосується процесу примусового виконання судових рішень. Після подання документів відповідна інформація передається для подальшого опрацювання в установленому порядку.

У «Дії» поступово розширюють перелік послуг, які раніше вимагали особистого звернення до державних органів. Переведення таких процедур в онлайн-формат покликане зробити їх швидшими та зручнішими для громадян.

Таким чином, українці отримали ще один інструмент для вирішення юридичних та адміністративних питань дистанційно – без зайвих поїздок і паперової тяганини.

Інформує tehnofan.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на Урядовий портал.

Що мають зробити спадкоємці

Якщо спадкоємцям відомо про борги померлого, вони повинні повідомити про відкриття спадщини кредитора. Такий обов’язок також виникає, якщо спадкоємці отримують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Водночас кредитор не обов’язково має чекати, поки спадкоємець звернеться до нотаріуса. Заява кредитора до спадкоємців є однією з підстав для заведення спадкової справи. Якщо нерухомість була обтяжена іпотекою або забороною відчуження, нотаріус після видачі свідоцтва про право на спадщину також письмово повідомляє кредитора.

Коли кредитор може вимагати борг

Кредитор має пред’явити вимоги спадкоємцю не пізніше шести місяців від дня отримання ним свідоцтва про право на спадщину. Якщо кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини або отримання свідоцтва, шестимісячний строк відраховується від дня, коли він про це дізнався. Якщо вимоги не подати у встановлений строк, кредитор втрачає право вимоги.

Чи доведеться сплачувати весь борг

Ні, спадкоємці відповідають за борги лише в межах вартості майна, яке отримали у спадщину. Якщо спадкоємців кілька, кожен відповідає відповідно до своєї частки. Наприклад, якщо людина успадкувала майно вартістю 200 тисяч гривень, вимоги кредитора до неї не можуть перевищувати цю суму.

За загальним правилом борг має бути погашений одноразовим платежем. Водночас спадкоємці та кредитор можуть домовитися про інший порядок виплат. Якщо домовитися не вдалося і спадкоємець відмовляється виконувати вимоги, кредитор може звернутися до суду, який може звернути стягнення на майно, отримане спадкоємцем у натурі.

Раніше Новини.LIVE писали, що навіть якщо квартира, будинок чи земля залишилися на тимчасово окупованій території, українці не втрачають права успадкувати це майно. Оформити спадщину можна через нотаріуса на підконтрольній Україні території, а за відсутності документів або підтвердження смерті інколи доведеться звертатися до суду. 

Також Новини.LIVE розповідали, як відмовитися від спадщини. Достатньо не звертатися до нотаріуса протягом шести місяців. Але це правило не діє для тих, хто постійно проживав зі спадкодавцем, а також для малолітніх чи недієздатних осіб — у таких випадках потрібна офіційна відмова. 

Інформує novyny.live

Джерело: 0619.com.ua

Джерело: 0619.com.ua

Щоб оформити звільнення, необхідно документально підтвердити, що бабуся потребує постійного догляду, а інші члени сім’ї не можуть його забезпечити. Таке роз’яснення надав юрист Владислав Дерій.

Чи можна звільнитися зі служби для догляду за бабусею

Законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців під час воєнного стану за сімейними обставинами, зокрема у випадку необхідності постійного догляду за близьким родичем. Таке право може поширюватися і на членів сім’ї другого ступеня споріднення — зокрема бабусю або дідуся. Однак процедура має низку обов’язкових умов.

Особливо складною ситуація може бути тоді, коли у бабусі є власні діти, які потенційно можуть здійснювати догляд. Наприклад, якщо жінка має трьох дітей пенсійного віку, онук не отримує автоматичного права на звільнення зі служби.

Порядок у таких випадках визначає частина 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу". Під час дії воєнного стану військовослужбовець може бути звільнений зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї другого ступеня споріднення за наявності передбачених законом обставин.

Які документи потрібні для догляду за бабусею

Насамперед необхідно підтвердити, що бабуся справді потребує постійного стороннього догляду. Зокрема, у неї має бути встановлена інвалідність I або II групи, а медичні документи повинні містити висновок про необхідність постійного догляду.

Такий стан може бути підтверджений відповідними документами МСЕК, ЛКК або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Однак наявність такого висновку щодо бабусі — лише одна з необхідних умов.

Що робити, якщо у бабусі є діти

Окрему увагу закон приділяє наявності інших родичів, які мають можливість здійснювати догляд. Якщо у бабусі є повнолітні діти, сам факт того, що вони перебувають на пенсії або проживають окремо, не означає автоматичної відсутності можливості для догляду з їхнього боку.

У наведеній юристом ситуації кожен із дітей бабусі має документально підтвердити власний стан здоров’я. Зокрема, може знадобитися висновок МСЕК або ЛКК про те, що людина сама потребує постійного стороннього догляду.

Якщо всі родичі першого ступеня споріднення офіційно не можуть здійснювати необхідний догляд, це може стати підставою для того, щоб відповідний обов’язок фактично поклався на онука. Таким чином, для звільнення мобілізованого військовослужбовця недостатньо лише довести похилий вік бабусі або факт проживання разом із нею. Потрібно підтвердити її потребу в постійному догляді, а також відсутність інших близьких родичів, які можуть його забезпечити. Остаточне рішення залежить від конкретних обставин та повного пакета документів.

Нагадаємо, ми вже писали, частина студентів втратить відстрочку від мобілізації.

Інформує news.uaportal.com

Джерело: 0619.com.ua