Михайло Оратовський: творець мелітопольського дива

До 115-річчя від дня народження  Михайла Оратовського співробітники Мелітопольського  міського  краєзнавчого  музею підготували тематичну виставку «Михайло Оратовський: творець мелітопольського дива». На виставці можна побачити документи, фотографії, друковані видання, особисті речі Михайла Тимофійовича, що стосуються його наукової та професійної діяльності.

Михайло Тимофійович Оратовський (04.07.1905–04.02.1966) – вчений-селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, автор і співавтор 33 районованих сортів черешні

Народився 4 липня 1905 року в с. Дубова, нині Уманський район Черкаської області. Його батько був сільським писарем, а мати домогосподаркою. Закінчивши сільську школу, вступив до сільськогосподарського технікуму. Після закінчення аспірантури Київської сільськогосподарської академії в 1933 році приїхав в Мелітополь і був прийнятий на роботу у відділ селекції Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. Сидоренка. В 1938 році захистив дисертацію на тему «Продуктивність сортів черешні у зв'язку з запиленням». З початком воєнних дій на території України М. Оратовський разом з іншими мелітопольцями рив окопи під Марганцем, де потрапив в оточення. Але йому переправитися через Дніпро та повернутися додому. Працював у Мелітополі в період окупації. Коли нацисти дізналися, що Оратовський – селекціонер, вони вирішили відправити його в Німеччину, через що вченому довелося переховуватися. Він обладнав собі землянку в черешневих садах. А вдома з'являвся лише зрідка, по ночах, щоб взяти запас їжі. Проте, і в цих умовах він продовжував плідну дослідницьку роботу. Після звільнення Мелітополя М. Оратовський пішов на фронт. Був нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Повернувся додому восени 1945 року. З цього часу Михайло Оратовський продовжив свою наукову діяльність.

Наукова робота

За 33 роки дослідницької діяльності створив гібридний фонд з 18 000 рослин. Більша частина виведених сортів була занесена в Державний реєстр в 1969-1988 роках. Пізніше його учні передали до державного сортовипробовування ще 48 сортів черешні. Успішно працював над селекцією вишні та абрикосу, та написав 34 роботи на цю тему. Робота М.Т. Оратовського по селекції черешні була продовжена доктором сільськогосподарських наук  М.І. Туровцевим.

Виведені ним сорти черешні складають 40 % всіх насаджень на території України. Був першим кандидатом наук у дослідній станції садівництва ім. Сидоренка та понад 20 років очолював відділ селекції. У музеї дослідної станції є стенд присвячений його діяльності, до якого проводяться екскурсії для школярів.

Особисте життя

З дружиною Оленою познайомився на дачі Фелібера, першому відділенні Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. М.Ф. Сидоренка, де працював її батько, садівник, спеціаліст з виведення сортів цитрусових, Михайло Гегужець. У шлюбі народилась одна дитина – дочка Вікторія.

Відомі сорти, виведені Оратовським

Серед відомих сортів: «Скороспілка», «Валерій Чкалов», «Дніпрянка», «Запорізька» і вишня «Мелітопольська десертна». Пізніше з'явились «Бігарро», «Тавричанка», «Червнева рання», «Мелітопольська чорна», «Вінка». Займався селекцією абрикосу «Мелітопольський ранній», «Мелітопольський пізній», «Променистий».

  • Черешня Валерій Чкалов – виведена М. Т. Оратовським спільно з Центральною генетичною лабораторією ім. І. В. Мічуріна (22 % всіх насаджень черешні на території України).
  • Черешня Мелітопольська чорна – виділена М. Т. Оратовським серед сіянців черешні Французької чорної від вільного запилення (10 % насаждень черешні в Україні).
  • Черешня Великоплідна – виведена М. Т. Оратовським и М. І. Туровцевим (7 % насаджень черешні в Україні).
  • Черешня Присадибна – виведена М. Т. Оратовським. На міжнародній виставці плодів в Ерфурті сорту присуджена золота медаль.
  • Черешня Бігарро Оратовського – виведена М. Т. Оратовським із сіянців сорту Французька чорна.

Досягнення

За успіхи в селекційній роботі та пропагування наукових знань нагороджений орденом «Знак Пошани» (1985).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992) (посмертно).

 

Вшанування пам’яті

В 2016 році, після прийняття в Україні закону про декомунізацію, в Мелітополі вулиця і провулок Калініна були перейменовані у вулицю Михайла Оратовського.

Михайло Оратовський: творець мелітопольського дива

До 115-річчя від дня народження  Михайла Оратовського співробітники Мелітопольського  міського  краєзнавчого  музею підготували тематичну виставку «Михайло Оратовський: творець мелітопольського дива». На виставці можна побачити документи, фотографії, друковані видання, особисті речі Михайла Тимофійовича, що стосуються його наукової та професійної діяльності.

Михайло Тимофійович Оратовський (04.07.1905–04.02.1966) – вчений-селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, автор і співавтор 33 районованих сортів черешні

Народився 4 липня 1905 року в с. Дубова, нині Уманський район Черкаської області. Його батько був сільським писарем, а мати домогосподаркою. Закінчивши сільську школу, вступив до сільськогосподарського технікуму. Після закінчення аспірантури Київської сільськогосподарської академії в 1933 році приїхав в Мелітополь і був прийнятий на роботу у відділ селекції Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. Сидоренка. В 1938 році захистив дисертацію на тему «Продуктивність сортів черешні у зв'язку з запиленням». З початком воєнних дій на території України М. Оратовський разом з іншими мелітопольцями рив окопи під Марганцем, де потрапив в оточення. Але йому переправитися через Дніпро та повернутися додому. Працював у Мелітополі в період окупації. Коли нацисти дізналися, що Оратовський – селекціонер, вони вирішили відправити його в Німеччину, через що вченому довелося переховуватися. Він обладнав собі землянку в черешневих садах. А вдома з'являвся лише зрідка, по ночах, щоб взяти запас їжі. Проте, і в цих умовах він продовжував плідну дослідницьку роботу. Після звільнення Мелітополя М. Оратовський пішов на фронт. Був нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Повернувся додому восени 1945 року. З цього часу Михайло Оратовський продовжив свою наукову діяльність.

Наукова робота

За 33 роки дослідницької діяльності створив гібридний фонд з 18 000 рослин. Більша частина виведених сортів була занесена в Державний реєстр в 1969-1988 роках. Пізніше його учні передали до державного сортовипробовування ще 48 сортів черешні. Успішно працював над селекцією вишні та абрикосу, та написав 34 роботи на цю тему. Робота М.Т. Оратовського по селекції черешні була продовжена доктором сільськогосподарських наук  М.І. Туровцевим.

Виведені ним сорти черешні складають 40 % всіх насаджень на території України. Був першим кандидатом наук у дослідній станції садівництва ім. Сидоренка та понад 20 років очолював відділ селекції. У музеї дослідної станції є стенд присвячений його діяльності, до якого проводяться екскурсії для школярів.

Особисте життя

З дружиною Оленою познайомився на дачі Фелібера, першому відділенні Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. М.Ф. Сидоренка, де працював її батько, садівник, спеціаліст з виведення сортів цитрусових, Михайло Гегужець. У шлюбі народилась одна дитина – дочка Вікторія.

Відомі сорти, виведені Оратовським

Серед відомих сортів: «Скороспілка», «Валерій Чкалов», «Дніпрянка», «Запорізька» і вишня «Мелітопольська десертна». Пізніше з'явились «Бігарро», «Тавричанка», «Червнева рання», «Мелітопольська чорна», «Вінка». Займався селекцією абрикосу «Мелітопольський ранній», «Мелітопольський пізній», «Променистий».

  • Черешня Валерій Чкалов – виведена М. Т. Оратовським спільно з Центральною генетичною лабораторією ім. І. В. Мічуріна (22 % всіх насаджень черешні на території України).
  • Черешня Мелітопольська чорна – виділена М. Т. Оратовським серед сіянців черешні Французької чорної від вільного запилення (10 % насаждень черешні в Україні).
  • Черешня Великоплідна – виведена М. Т. Оратовським и М. І. Туровцевим (7 % насаджень черешні в Україні).
  • Черешня Присадибна – виведена М. Т. Оратовським. На міжнародній виставці плодів в Ерфурті сорту присуджена золота медаль.
  • Черешня Бігарро Оратовського – виведена М. Т. Оратовським із сіянців сорту Французька чорна.

Досягнення

За успіхи в селекційній роботі та пропагування наукових знань нагороджений орденом «Знак Пошани» (1985).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992) (посмертно).

 

Вшанування пам’яті

В 2016 році, після прийняття в Україні закону про декомунізацію, в Мелітополі вулиця і провулок Калініна були перейменовані у вулицю Михайла Оратовського.