Виставка до 170-річчя від дня народження П.Дзяковича

Павло Каетанович Дзякович: фундатор краєзнавчої та літературної традиції в Мелітополі

До 170-річчя від дня народження  Павла Дзяковича співробітники Мелітопольського  міського  краєзнавчого  музею підготували тематичну виставку «Павло Каетанович Дзякович: фундатор краєзнавчої та літературної традиції на Мелітопольщині». Виставка складається з трьох розділів: про життєвий шлях Павла Дзяковича, його краєзнавчу та літературну діяльність, а також – вшанування пам’яті.

З долею Павла Дзяковича нас знайомлять статті Романа Клочка «Павел Дзякович: возвращение в историю» та «Листування Д.І. Яворницького з П.К. Дзяковичем як джерело з історії міста Мелітополя» Іллі Романюти. Крім того, цей розділ доповнено витягами з «Постановлений Мелитопольского Уездного Земского Собрания» за 1889, 1891, 1896, 1898 роки  ми можемо дізнатись про заробітню плату Павла Каетановича та земельні ділянки, що ними володіла родина Дзяковичів. Хутір Дзяковичів також позначено на карті Мелітопольського повіту, яку можна побачити в експозиції музею, а копію фрагменту представлено на виставці.

Про літературну  та краєзнавчу діяльність Павла Дзяковича ми дізнаємось найперше з його листування з Дмитром Яворницьким. Цей розділ доповнено макетами видань оповідань із серії «Солдатська бібліотека» та статтею Валерія Тимофєєва  «Яворницкий на Мелитопольщине».

 Останній розділ відкриває збірка видань «Епістолярна спадщина Дмитра Івановича Яворницького», де до 6 тому увійшла переписка з Дзяковичем, книга  Сергія Авдєєнка «Память. Рассказы о знаменитых мелитопольцах», до якої увійшов нарис «Первый историк Мелитополя», літературно-краєзнавчий збірник «Павло Каетанович Дзякович: фундатор літературної традиції на Мелітопольщині» укладачем якого став Олег Гончаренко. Ім’я Павла Дзяковича внесено до Енциклопедія Сучасної України.  В 2016 році одна з вулиць та провулок Мелітополя отримали нове ім’я – Павла Дзяковича,  тож на виставці можна переглянути статтю «Новые имена старых улиц: Дон Кихот города Мелитополя и его уезда». Виставку завершує інформаційний довідник та іменний банер з серії  «З нами – наша історія! ( про історію нових назв вулиць)», виготовлений в рамках проекту «Історико-краєзнавчий лекторій «З нами – наша історія (про історію нових назв вулиць)» за підтримки УКФ.   

Історична довідка

Дзякович Павло Каетанович народився 30 червня 1850 року в Дніпровському повіті Таврійської губернії, в місті Олешки. Павлу було 14 років, коли його родина переїхала до Мелітополя. Дзякович закінчив курси в Одеському Юнкерському училищі і в серпні 1868 року вступив на військову службу. 1 вересня 1869 року він вступив у Юнкерське Училище, яке закінчив у травні 1870 року і в березні 1871 року отримав офіцерське звання (був ад’ютантом). В листопаді 1873 року П.К. Дзякович вийшов у відставку для зайняття посади Судового Пристава Мелітопольського мирового з’їзду, яку і обіймав до 8 серпня 1890 року.З цієї посади він вийшов у відставку для зайняття посади у міському самоуправлінні Мелітополя, був членом міської управи.

12 червня 1896 року відбулось знайомство Павла Каетановича з істориком, археологом, етнографом, письменником, знавцем історії Запорізького козацтва Дмитром Івановичем Яворницьким. Дзяковича об’єднували з Яворницьким різноманітні творчі відносини. Так, у 1896-1897 роках він за проханням Дмитра Івановича склав розвідку про проходження Муравського шляху по території тодішнього Мелітопольського повіту і визначив шлях, по якому пересувався по цій території посол до Криму московського царя Олексія Михайловича Василій Тяпкін у 1687 році.

У 1898 році він організував для Дмитра Івановича проведення двох лекцій на тему запорозької та загальної археології у Мелітополі.

Певний вплив Д.І. Яворницький мав на П.К. Дзяковича як письменника. В листуванні часто згадуються назви різних оповідань, що належали перу Павла Каетановича.

В січні 1900 року П.К. Дзякович за власним бажанням пішов з міської управи, у 1901 році отримав роботу в акцизному відомстві міста Царицина Саратовської губернії, куди за ним переїхала і сім’я. Тут Дзякович провів залишок свого життя.  Помер 22 вересня 1912 року.

Заслуга П.К. Дзяковича полягає в тому, що він є автором першого історичного дослідження минулого Мелітопольського краю. Його працею  «Очерк города Мелитополя и его уезда в географическом отношении», що вийшла в Мелітополі в 1899 році, донині активно користуються місцеві краєзнавці як достовірним джерелом інформації  з  історії міста кінця XIX ст.

Книга Дзяковича складається з трьох частин. Перша частина – це власне «Очерк Мелитополя и его уезда в географическом отношении», датований 1898 роком. З нього можна дізнатися, що «уездный город Мелитополь», географічні межі Мелітопольського повіту Таврійської губернії, його площу, клімат, кількість населення за переписом 1897-1898 років.

Друга частина книги називається «Очерк Мелитополя и его уезда». Тут Павло Дзякович свою розповідь починає з давніхчасів, відомості про які дійшли до його часу в основному через перекази і легенди.

Третя, найбільша, частина книги називається «Краткие сведения об экономическом развитии г. Мелитополя и другие данные». До неї увійшли дані про розвиток торгівлі, про навчальні заклади міста, лікарні, міську санітарну станцію. Завдяки книзі Павла Дзяковича ми дізнаємося про інші заклади Мелітополя, керівників в місті і повіті, членів різних товариств, викладачів навчальних закладів, нотаріусів, суддів, осіб духовного звання і багато ще цікавого і пізнавального.