Сьогодні Telegram — це не просто месенджер, який ми використовуємо щодня. Це потужне медіа, майданчик для новин, бізнес-інструмент і водночас — одна з найтоксичніших зон для поширення наклепів.
Кожен може створити «новинний» канал за кілька хвилин і почати транслювати будь-яку інформацію — від політики до пліток. У гонитві за переглядами та підписниками багато адміністраторів не перевіряють фактів, а подекуди свідомо публікують маніпулятивні чи вигадані «сенсації». Кілька влучних фраз — і вони вже розлітаються чатами, цитуються в медіа, впливають на громадську думку, часто — без жодного підтвердження чи відповідальності за наслідки.
У цьому середовищі будь-хто може стати мішенню: бізнесмен, політик, журналіст, лікар, власник кав’ярні чи навіть звичайний користувач. Одного посту часом достатньо, щоб репутація, яку будували роками, опинилася під ударом. І хоча Telegram позиціонує себе як простір свободи, межа між вільним словом і злочинним наклепом тут стирається особливо легко.
Свобода слова є однією з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Конституція України гарантує кожному право на вільне вираження власних думок, поглядів і переконань. Водночас ця свобода не є абсолютною, адже поряд із правом на вільне слово є не менш важливе право — на повагу до честі, гідності та ділової репутації людини.
Саме на межі між цими правами виникає найскладніше питання: де закінчується законна критика й починається наклеп?
Щоб зрозуміти, що саме є правопорушенням, варто розрізняти три ключові поняття:
- Критика — це негативна оцінка, яка, втім, ґрунтується на фактах. Наприклад, якщо бізнес справді надав неякісну послугу, про це можна писати.
- Оціночне судження — суб’єктивна думка, яку не можна перевірити на істинність. Формулювання «мені здається» чи «я вважаю» — законні.
- Наклеп — це вже свідоме поширення неправдивих фактів, що принижують честь і гідність особи або шкодять її репутації.
Якщо перші два поняття — це законна форма висловлення думок, то наклеп уже виходить за межі цього права й може мати серйозні юридичні наслідки.
В Україні кримінальної відповідальності за наклеп немає, адже її скасували 2014 року разом із ухваленням закону №767-VII. Проте це зовсім не означає, що можна безкарно публікувати неправдиву інформацію.
Такі ситуації сьогодні регулює цивільне законодавство. Згідно з Цивільним кодексом України, честь, гідність та ділова репутація визнаються особистими немайновими правами, що перебувають під захистом держави. Отже, людина, про яку поширили неправдиві дані, може звернутися до суду з вимогою спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди та, за потреби, компенсації матеріальних збитків — якщо наклеп завдав реальних втрат бізнесу чи підірвав довіру з боку партнерів і клієнтів.
Telegram надає користувачам величезні можливості для комунікації та обміну інформацією. Однак разом із цими можливостями з’являються й серйозні ризики, зокрема поширення наклепів і маніпуляцій.
Складність у боротьбі з наклепом у Telegram полягає насамперед у тому, що більшість каналів діє анонімно. Адміністратори ховаються за нікнеймами, не вказують контактів, а іноді навіть змінюють назву каналу після скандальних публікацій.
Анонімність, яка колись здавалася перевагою, сьогодні стала інструментом шантажу та маніпуляцій. У таких каналах поширюють вигадані сенсації, публікують особисті фото, зливають приватне листування, дискредитують бізнеси або окремих людей.
В Україні навіть з’явилися та, на жаль, дуже прогресують анонімні Telegram-канали, де публічно принижують підлітків, поширюють їхні фото з образами, а потім адміністратори вимагають гроші за те, щоб видалити ці пости. Такі дії вже мають ознаки кібербулінгу, а зазвичай навіть вимагання чи втручання в приватне життя, що може тягнути за собою й кримінальну відповідальність.
Та попри це встановити особу, яка стоїть за такими ресурсами, цілком можливо.
Перший крок — зафіксувати сам факт поширення інформації. Важливо зберегти скриншоти, посилання на пости, назву каналу, дату та час публікації.
Другий крок — повідомити адміністрацію Telegram через Support Bot або на електронну пошту, особливо якщо йдеться про булінг чи вимагання.
Третій крок — звернутися до адвоката, який допоможе правильно оцінити ситуацію та визначити, які саме норми закону було порушено. Адвокат або потерпіла особа можуть звернутися до кіберполіції. Фахівці зазначеного правоохоронного органу мають технічні інструменти, щоб установити, з яких пристроїв та IP-адрес здійснювалось адміністрування каналу та які контакти до них прив’язано. У деяких випадках вдається виявити зв’язки між Telegram-каналом та іншими акаунтами в соцмережах. Надалі така зібрана інформація стає важливим доказом.
У разі, якщо канал публікує інформацію, яка має ознаки кримінального правопорушення, наприклад, містить елементи шантажу, погроз, розголошення персональних даних чи вимагання грошей, розпочавши кримінальне провадження за вашою заявою, правоохоронні органи можуть звернутися безпосередньо до адміністрації Telegram, аби отримати необхідну інформацію.
Адвокат допоможе підготувати заяву до правоохоронних органів за наявності злочину, щоб розпочати перевірку за фактом вимагання чи шантажу, або ж подасть до суду позов про спростування неправдивої інформації та відшкодування завданої моральної шкоди, а в деяких випадках — і матеріальної.
Самостійно діяти в таких випадках складно: потрібно грамотно зібрати докази, дотриматися процесуальних вимог і правильно сформулювати заяву або позовні вимоги. У процесі притягнення винуватців до відповідальності важливі як юридична точність документів, так і захист ваших прав у суді та відновлення репутації, яку спробували зруйнувати неправдивими публікаціями.
Telegram дав людям унікальний інструмент впливу, але водночас і спокусу використовувати цей вплив безконтрольно. Нині, коли один пост може зруйнувати репутацію, головним захистом стає відповідальність за власні слова.
Наклеп — це не просто «чутки» чи «емоції». Це правопорушення, що має юридичні наслідки. Єдиний ефективний шлях — діяти в правовому полі через документування, фіксацію доказів і залучення адвоката. Юридично грамотно оформлені матеріали, офіційні звернення до кіберполіції та судові рішення — це не лише спосіб зупинити наклеп, а й реальний механізм відновлення справедливості в цифровому просторі.
Інформує zn.ua