• Головна
  • Письменник Сашко Завара: "Змінювати світогляд людей своїми творами - це шлях насильницького щастя"
История успеха
11:06, 18 травня 2018 р.

Письменник Сашко Завара: "Змінювати світогляд людей своїми творами - це шлях насильницького щастя"

История успеха

Герой нашого інтерв`ю народився на Донбасі, але став писати для широкого загалу, мешкаючи в Мелітополі. Він не любить коли його називають відомим письменником, хоча його твори знайшли відголоски у серцях читачів далеко за межами нашого міста. В його творчому доробку такі відомі романи, як "IQ = FAQ (Історія Хворого розуму)", "Ката-Моргана (Апокаліпсис уже завтра)", "Песиголовець".

Талановитий мелітопольський письменник Олександр Завара розповів сайту 0619 про те, що його надихає на творчість, як йому вдалося видати першу книгу та чому він не переїхав жити у велике місто.

Розкажіть про своє навчання у Мелітополі.

- В 2001 році я став студентом Мелітопольського державного педагогічного університету ( на той час – інститут) і з того часу проживаю в Мелітополі. Навчався на філфаці. Навчання як навчання. Університет як університет. Навчатися в Мелітополі було дуже комфортно.

Чи вплинула філологічна освіта на те, що Ви стали письменником?

- Чесно кажучи, диплом мені не згодився. Мабуть, як і більшості з нас. Принаймні з моїх знайомих - це точно.

Після закінчення вишу Ви працювали журналістом, ді-джеєм на радіо. Коли Ви зрозуміли, що хочете стати письменником?

- Ще будучи студентом я писав вірші, бавився поезією. А потім це якось потроху, органічно переросло в зацікавленість прозою.

Розкажіть про жанри, в яких Ви пишете.

- Якогось одного конкретного жанру, напрямку я не бачу.

Я пишу в жанрах "містика", "горор", трохи "альтернатива". Я б це назвав "суміш жанрів".

Можливо, з боку це видніше, я не можу про себе щось розповідати.

Чому Ви обрали саме їх?

- Це питання, на яке я не маю відповіді. Чому когось приваблюють детективи, горор, жіночі романи? Просто так сталося. Можна сказати, що це почалося з дитинства. Тому що, зважаючи на казки, які нам розповідають в дитинстві: "Червона шапочка", загалом вся творчість Братів Грімм – це такий треш, горор. Просто до нас ці казки дійшли в дуже редагованому варіанті. Якщо читати ці казки в оригіналі, то там просто жах. Потім в підлітковому віці читав авторів типу того ж Кінга, Лавкрафта. Якось воно завжди було моїм.

Розкажіть, як Вам вдалося видати першу книгу.

- Я шукав видавництво і взагалі не мав поняття як, що і де воно відбувається. Мені дуже пощастило, зрештою, знайти людину, видавця, з яким ми наразі товаришуємо. Він і допоміг мені піднятися вище. Перша книга під назвою "ІQ = FAQ (Історія Хворого розуму)" вийшла в 2013 році.

Як з`явилася думка видати книгу?

- Не знаю, просто виплило так в думках. Я писав багато, але здебільшого що називається для себе "у стіл" - крім найближчих друзів ніхто не читав. В мене навіть думки не було, це комусь давати. Але згодом з`явилося бажання і я вирішив спробувати.

Тобто Вас підтримували друзі, знайомі?

- Ну не можна сказати, що вони підтримували. Вони висловили свою думку. Наскільки вона була коректною – це питання без відповіді, тому що все наштовхується на власні відчуття. Тобто ти щось робиш, щось пишеш, ти це читаєш – тебе від цього пре і ти розумієш, що так само може впирати ще когось. Оце, мабуть, найкраще відчуття і від цього треба відштовхуватись у подальшому розвитку.

Думка друзів або читачів дуже важлива, але передусім важливіше те, що у серці та голові.

Ви стали дуже відомим в Україні письменником. Всі Ваші твори були видані в Києві. Чому Ви залишаєтесь жити в Мелітополі, а не переїхали до столиці?

- Я не назву себе відомим письменником, чесно. Є значно крутіші і значно відоміші, значно кращі, тому цей штамп "відомий письменник" навряд чи підходить.

Чому Мелітополь? Це місто не краще і не гірше за інші. Тому що, в великих містах треба вміти вижити. Там інший ритм, інший час і в принципі вони напружують.

У Мелітополя своєрідне дихання.

Існує фантастична карта України. Один фантаст із Запоріжжя зробив мапу України, де замість звичних населених пунктів він вписав міста і села, які фігурують в українській фантастиці. Мелітополь там називається Запропади-місто. У цього міста свій ритм, своє дихання і жити в ньому насправді прикольно. Тут можна ходити пішки, користуючись таксі та маршрутками лише в разі крайньої потреби. Банально в кінотеатр з центру можна легко дійти пішки, це якихось 40 хвилин максимум. Тому тут більш-менш спокійний ритм і тут можна працювати. Я не впевнений, що в Києві або Харкові в мене було б те саме.

Чи є у Вас улюблений письменник?

- Їх дуже багато: і зарубіжних і вітчизняних, конкретних імен навіть не назву. Це можна когось образити і можна про когось просто забути.

Хто або що Вас надихає у творчості?

- Надихає абсолютно все навколо: люди, ритм життя міста, почуті якісь в парку, на площі, в супермаркеті діалоги, книжки, кіно, музика, іноді сни, щось таке химерне. Ніколи не знаєш коли тебе там стукне і "о, там буде класна сцена або класний діалог".

Світ навколо – це один великий крутий роман і, якщо почуватися в ньому головним героєм, можна справді багато чого цікавого створити.

Чи треба Вам усамітнюватися для написання творів?

- Я думаю, що усамітнюватися треба будь кому. Особливо для того, щоб, принаймні намагатися, зробити свою роботу класно.

Чи хочете Ви своїми творами вплинути на світогляд людини, змінити її?

- Абсолютно ні, тому що це взагалі зайве.

Змінювати світогляд людей своїми творами - це шлях насильницького щастя.

Тому що вказувати людям що і як їм робити – це точно не для мене. Хай цим займаються інші, але не я.

Чим Ви займаєтесь окрім письменництва?

- Всього по троху. Власне те, що я і казав: весь світ – це один великий роман і в ньому все: і життя, і робота, і хобі, і зацікавлення.

Над чим зараз працюєте?

- Зараз готуємо проект до Київського арсеналу. У нас був конкурс "Львів. Доза. Порно" - альтернативні оповідання про красиве, чарівне місто Львів, але, скажімо так, про його темний бік. І, власне, до Київського арсеналу готуємо презентацію творів переможців конкурсу і там вже будемо розповідати про захід більш детально.

Редакція сайту 0619 бажає Олександру подальших творчих успіхів та натхнення!

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#интервью #ИсторияУспеха #писатель #Сашко #Завара
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...