• Главная
  • Вони стали жахом окупантів та вже раз спинили "руську весну": вісім років з дня створення полку "Азов"
23:30, 5 мая

Вони стали жахом окупантів та вже раз спинили "руську весну": вісім років з дня створення полку "Азов"

Вони стали жахом окупантів та вже раз спинили "руську весну": вісім років з дня створення полку "Азов"

Завершується сімдесят перша доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню. Третій день відбувається штурм "Азовсталі". Захисники під щільним вогнем тримають оборону заводу. Ворог застосовує авіацію, артилерію та піхоту. Стримують наступ та дають відсіч в неравному бою професійні військові, які вже стали страшним сном для окупантів. Сьогодні рівно вісім років з дня створення полку "Азов" і наразі їм як ніколи потрібна допомога. Весь світ слідкує за страхіття и і ніхто не приходить на допомогу. 

Редакція розкаже історію створення легендарного батальйону.

Перш за все потрібно сказати, що підрозділ створювався, як окрема частина добровольчого руху весни 2014-го року. Це весна, яка не стала руською якраз через добровольчі рухи і підтримки волонтерів. День народження Азова вважається 5 травня 2014 року. Місце народження — місто Бердянськ, там і комплектувався батальйон і підпорядковувався Міністерству внутрішніх справ. Тоді була загроза захоплення не лише Донецької та Луганської областей, а й усього Півдня та Сходу України, тому добровольчий рух, який комплектувався учасниками революції гідності, учасниками неформальних молодіжних обʼєднань, футбольних фанатів, студентами, людьми без військового досвіду зате із великим рівнем мотивації, патріотизму. І от Азов, як добровольчий підрозділ з часом розрісся, еволюціонував і сьогодні є окремим загоном спеціального призначення Національної гвардії України. Азов виник, коли було загострення на приазовському напрямку, його основні бойові дії там і відбувалися і, зокрема, і в Маріуполі. Це місто, яке має великий стратегічний потенціал, місто із великим населенням, величезний порт, центр металургії, транспортний вузол і його дуже хотіли отримали бойовики так званої групи ДНР для свого форсування. Перше зіткнення відбулися у травні 2014 року, азовці зробили декілька рейдів сепаратистів поблизу міста Мангуш, вели розвідку в околицях Маріуполя і брали участь у звільненні міста.

Вже на початку серпня 2014 Азов брав участь в операції з визволення міста Марʼїнка і взяв стратегічний напрямок вже на Донецькому рубежі і після цього був задіяний у важких боях за залізничну станцію “Іловайськ”.

Потім у вересні підрозділ отримав офіційно статус полку. Тоді його чисельність дозволяла наростити важке озброєння і можна було оформити всіх бажаючих добровольців, яких було буквально сотні, які чекали на оформлення і брали участь у бойових діях без жодної складової офіційної, як соціальний статус, грошове забезпечення.

І вже потім у листопаді 2014-го року полк перейшов до складу новосформованої Національної гвардії України, де він і залишається сьогодні.

Міфи навколо Азову

Підрозділ добровольчий і у 2014 році він поповнювався передусім патріотично налаштованими українцями. Підрозділ є в цілому аполітичним у сенсі вимог законодавства України, але особовий склад має високий рівень національної свідомості й усвідомлення патріотизму, як нормального українського світу. Жодних радикальних чи екстремістських поглядів у людей із полку немає і бути не може. Усі військові займаються саморозвитком і з ними проводиться національно-патріотична підготовка: поглиблено вивчається історія українського війська, історія української національно-визвольної війни, уроки російсько-української війни.

На жаль, російська інформаційна інтервенція дає свої результати не тільки в нашому просторі, а й у західних країнах. Там ведеться посилена антиукраїнська пропаганда, яка зображає Азов виключно в негативному світлі, про якісь екстремістські вподобання бійців, демонізує і спотворює створення самого полку Азов, коли туди долучалися лише добровольці.

Традиції Азову

Відсутність кадрових офіцерів в Азові спочатку утруднювала роботу, але надалі — це було перевагою, а згодом й особливістю. Азов зміг виховати власних офіцерів і в полку сьогодні всі офіцери — це молоді вихованці підрозділу, багато з них мешканці Луганської і Донецької областей. Це був такий собі розрив із радянською спадщиною.

Постійне місце дислокації “Азову”

Маріуполь, селище міського типу Урзуф та Юрʼївка — три місця.

Що потрібно зробити новобранцю, аби потрапити до Азову?

Поповнюється полк людьми виключно власними силами. Є Центр комплектування у Києві і всі охочі кандидати вступити у підрозділ заходять на сайт, записуються на співбесіду і далі пішов етап відбору.

Самою підготовкою, тобто етап, щоб попасти безпосередньо вже у підрозділ займається Батальйон вишколу. В народі — це Військова школа Коновальця.

В “Азові” є два етапи набору у підрозділ. Перший — вхідний контроль для тих, хто має за плечима реальний бойовий досвід і має певну спеціалізацію. Вони здають дисципліни із вогневої підготовки, тактичної підготовки, тактичної медицини і фізична підготовка (сила, швидкість, витривалість). Після цього, якщо вони здаються на понад 60 % зі 100, то вони приходять на військову службу за контрактом.

Для тих, хто не має військового досвіду, то люди проходять етап збору документів, потім потрапляють до нас у певний із підрозділів Азову. Ті хлопці проходять базовий курс бойової підготовки, потрапляють до сержантів. Основна мета — відсіяти тих, хто мріяли про якусь військову романтику, слабаки. Базовий курс триває п'ять тижнів, де вони навчаються різних дисциплін. Якщо вони здають протягом курсу і всі дисципліни і дійшли до кінця, то бійці мають право отримати шеврон. Перші три кандидати можуть самі вибрати підрозділ.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
#військовий стан #Дніпро #Україна #056 #СТОЇМО #ЗупинимоОкупантів #Мелітополь #0619
0,0
Оцените первым
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...