Створення «єдиного російського народу»: кремлівська влада свідомо винищує в Україні свої дрібні етноси

російська сторона офіційно визнала загибель на війні не менш 580 вихідців із республік та областей Поволжя, 150 загиблих - з Бурятії, Забайкальського краю та Іркутської області, щонайменше 140 військовослужбовців - з Дагестану. Неофіційні дані загиблих набагато вищі.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували кількість представників корінних народів росії у загальному числі загиблих інтервентів значно перевищує частку цих народів в структурі населення рф, передає редакція. 

При цьому, хоча буряти становлять 29,5% населення республіки і лише 0,3% - населення рф, серед загиблих із Бурятії їх 44%, а серед офіційно загиблих в Україні російських військових - 2,8%.

В Астраханській області, де мешкають 16% казахів (150 тис.), 80% загиблих на війні в Україні жителів регіону припадає на представників саме цієї національності.

Регіонами-лідерами за кількістю загиблих військових на тисячу населення є Північна Осетія, Бурятія, Тива, Дагестан, Інгушетія, Чукотка та Поволжя.

Чому кремль так цілеспрямовано посилає до України молодь різних національностей? 

Російське командування навмисно відправляє на передову солдатів неросійської зовнішності, щоб підкреслити формальне виправдання нападу на Україну під гаслом «багатонаціональний народ рф бореться з фашизмом».

Кремль «кидає у пекло» вихідців із найвіддаленіших частин країни, щоб не провокувати антивоєнні протести у великих російськомовних містах.

Участь у війні проти України представників російських республік є черговим нагадуванням закріплення за ними своєї "другосортності" у сучасній росії.

Що ж спонукає представників корінних народів масово йти до армії на загибель? 

Національна політика кремля, орієнтована на перетворення національних республік та місць компактного проживання корінних народів росії на соціально відсталі регіони, де місцева молодь рятується від злиднів підписанням контракту зі збройними силами.

Традиційно високий рівень безробіття у районах компактного мешкання національних меншин, відсутність перспектив працевлаштування у великих містах. 

Дискримінація за національною ознакою, численні прояви ксенофобії є основним мотивом для укладення молоддю неслов'янської зовнішності військових контрактів.  

Кремлівська влада свідомо винищує в Україні свої дрібні етноси, сподіваючись, що це дасть можливість заявити про вирішення «великого історичного завдання» зі створення «єдиного російського народу».

Представники чеченського, калмицького, бурятського, башкирського, татарського національних рухів публічно виступають проти війни та закликають своїх співвітчизників не брати участь у бойових діях проти України.