Війна – це очікування: які проблеми хвилюють захисників

Розпочалася сто двадцять дев’ята доба героїчного протистояння Української нації російському воєнному вторгненню. Весь цей період без відпочинку і майже без сну на сторожі нашого спокою стоять героїчні захисники та захисниці. Телефоні дзвінки рідним це іноді розкіш. Їм ніколи виходи в ефіри на всеукраїнські марафони. Деякі захисники та захисниці для зняття стресу ведуть свої щоденники і діляться емоціями, що допомога подолати стрес.

Редакція буде ділитися деякими цими дописами.

Після широкомасштабного вторгнення у лавах ЗСУ опинилися навіть ті, хто раніше і зброю в руках не тримав чи довгий час пов'язував життя з політикою. Екс-народний депутат Борислав Береза перебуває на передовій і постійно робить аналіз подій, що відбуваються. Для нього як і для більшості захисників війна – це очікування. Очікування атаки ворога. Або очікування наказу.

"Наказ може бути вперед або чекати. Або ще якийсь. Контактний бій – це рідкість. В основному ти чекаєш. І чекаєш найчастіше під артобстрілом. Іноді в полі, іноді в лісі, іноді в будинку, іноді в таких екзотичних місцях, що я раніше й уявити не міг би. І коли я говорю про екзотику, то це не про Мадагаскар, Балі, Парагвай чи Болівію. Так ось, ти чекаєш. І поки ти чекаєш, то у твоїй голові риються думки. Частину з них ти озвучуєш побратимам і їх обговорюєте. Про це я колись докладно напишу. Але потім. Частину думок я описую тут і пишу їх на своєму телеграм-каналі "Березовий сік". Для мене це такий спосіб зняття стресу", - ділиться Борислав Береза.

Борислав пише, що частина думок лишається в голові, адже на них немає відповіді. Серед них такі питання:

• Чи будуть після війни випадки, коли не пустять у маршрутку ветерана, як було до війни?
• Чи будуть нарешті введені у шкільну програму уроки з цивільного виховання?
• Чи буде в Україні повторення тієї ситуації, яка була в Ізраїлі, коли Голда Меїр та інші політики змушені були піти з політики після перемоги у Війні Судного дня через величезну громадську хвилю невдоволення військовими втратами та прорахунками у підготовці до війни?
• Який відсоток на найближчих виборах набере ОПЗЖ, яку назвуть по-новому?
• Чи очистить нова влада СБУ, прокуратуру та суди від корупціонерів та рашистських агентів чи захочуть тримати їх на гачку в обмін на їхню лояльність?
• Чи буде хоч колись проведено незалежний аудит НАБУ, який прописано у законі?
• Чи люди зрозуміють свої помилки і чи зроблять висновки після того, як ми всі заплатимо страшну ціну за Перемогу?

Наразі у бійців запитань багато і відповіді на них дасть час. А поки що ми всі чекаємо. Хтось наказу, хтось Перемоги, хтось чекає на вибори, а хтось можливості повернутися додому та обійняти своїх рідних. Війна – це очікування. І ми дочекаємось!