Мусимо захистити нашу землю будь-якою ціною: історії Героїв України

Герой цієї публікації ще не так давно був підлітком і лише мріяв про військову службу. Утім, коли відбулося повномасштабне вторгнення російських військ, вік хлопця вже дозволив йому служити в українському війську.

Редакція продовжує розповідати історії Героїв України. 

Військовий потрапивши до Руху опору, що формувався у складі ССО України не мав жодного бойового досвіду. Утім, з перших боїв здобув повагу командирів і побратимів. Розповідь воїна, присвячені першій річниці ухвалення Закону «Про основи національного спротиву». Адже, саме цей документ визначив провідну роль ССО України в організації та виконанні завдань руху опору, передає Служба зв'язків з громадськістю Командування Сил спеціальних операцій ЗС України. 

Захисник згадує, що з 2014 року, коли почалася АТО, у нього було багато друзів, які брали активну участь у бойових діях. Але, на той момент він не мав стосунку до армії, адже, не дозволяв замалий вік. Але, коли минулими роками відбувалося деяке послаблення вогню на сході, то хлопці підтягували його у воєнній тактиці, володінні зброєю. На той момент він не думав, що відбудеться повномасштабне вторгнення, але, для себе деякі ті речі треба було знати.

За декілька тижнів до початку російського вторгнення до хлопця подзвонив товариш і спитав, чи готовий він до участі у відсічі, адже, тоді вже була ймовірність, що росіяни таки нападуть. Звісно, що він погодився. І 24-го лютого, як тільки все почалося, він з друзями зідзвонився, одразу зібралися і стали планувати свої подальші дії.

«Ми зв’язалися з командиром, з яким до того були добре знайомі – він влаштовував нам вишколи, коли ми ще були підлітками - і він корегував наші подальші кроки. Так я потрапив до підрозділу Руху опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Морально я був до війни підготовлений, був упевнений у побратимах, в командирові. Головне було його слухати і тоді все мало бути добре», - згадує захисник.

Перший бойовий вихід у захисників був у першій половині березня. Задачею була передача розвідданих про місцезнаходження ворожої техніки і розташування позицій противника. Особливо важливим було виявити і передати координати перебування російської станції РЕБ (радіоелектронної боротьби). Вони вирушили групою і згодом підійшли якомога ближче до ворожих позицій.

«Але, нас помітили, почався обстріл. Командир прийняв рішення і ми відійшли. Та відходили ми не безрезультатно: всі необхідні координати цілей мали із собою. Потім передали ці дані нашим артилеристами і ті вже відпрацювали по потрібним позиціям. Потім ми виходили на подальшу розвідку тих позицій і побачили, що артилерія попрацювала напрочуд вдало: усю техніку росіян було знищено», - згадує захисник.

Воїн до служби має шалену мотивацію: «Бо ми на своїй землі і мусимо захистити її будь-якою ціною. Хоч ціна зараз і так вже завелика. Але, ми не зупинимося поки не відіб’єм нашу землю до останнього клаптика».