• Головна
  • Наша єдина мета – завершити цю війну Перемогою: історії Героїв України
14:00, 1 серпня 2022 р.

Наша єдина мета – завершити цю війну Перемогою: історії Героїв України

Наша єдина мета – завершити цю війну Перемогою: історії Героїв України

22 листопада 2021 року 45-річний артилерист Юрій завершив службу у Збройних Силах України, влаштувався на цивільну роботу. Однак життя поза армією тривало недовго. 

Редакція продовжує розповідати історії Героїв України.

Вранці 24 лютого згадує Юрій з позивним «Свая» він саме забивав палі на будівництві, коли почув серію вибухів. Він з хлопцями переглянулися і без слів зрозуміли – почалося. Юрій спочатку поїхав на Полтавщину, звідки вивіз свою родину в тихе місце, а сам пішов до військкомату. Знову взявся за зброю.  

Юрій впевнений, що саме повномасштабне вторгнення росії прискорило перезавантаження армії. 

"Нам обіцяли переозброєння, але реальних перспектив я не бачив. А вже коли розпочалася війна, з’явилися «Нептун», «Вільха», інші зразки озброєння, крім того, зброю почали надавати іноземні партнери, – перераховує він. – Ця зброя дуже допомагає у боротьбі з російськими терористами і промовисто свідчить про нашу силу, яку вони, безперечно, відчувають та бачать". 

Серед іншого, Юрій відзначає ефективність системи MRLS M-270. 

"Ця реактивна система залпового вогню мені дуже сподобалась. Вона високоточна, маневрена, дуже відрізняється від радянських зразків. Надзвичайно дієва зброя. Чим більше її буде в нас, скоріше ми впораємося з росіянами, – переконаний артилерист. – Хоча справа не тільки в техніці, тут вагому роль відіграє й розвідувальна операція, від якої залежить точність ураження". 

За словами «Сваї», саме підтримка міжнародної спільноти та потужна допомога волонтерів додають сил битися до переможного кінця. 

"Наша єдина мета – завершити цю війну Перемогою. Тому закликаємо Європу не зупиняти поставки зброї, бо якщо це станеться, війна перейде у затяжну фазу, що означає гру на виснаження. Цього не можна допустити!"– говорить Юрій. 

Вдома на захисника чекає велика родина – батьки, брати, сестри, дружина, діти та онуки. 

"Дружина подарувала медальйон Георгія Змієборця. Це і оберіг, який рятує мене, і згадка про кохану. А от фото рідних з собою не маю. Родина у серці, в пам’яті, – ділиться особистим Юрій. – Щодо перемоги, то вона не за горами. Ми знаємо, що ця боротьба не марна, треба лише дотиснути ворога. І ми це зробимо!"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#військовий стан #Дніпро #Україна #056 #СТОЇМО #ЗупинимоОкупантів #Мелітополь #0619
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...