Тренд «хлопчиків-героїв»: нащо російська пропаганда його створює

Упродовж багатьох років росія змальовувала дітей у ролі жертв, які нібито гинули за ідею. З часів становлення радянської влади героями пропаганди ставали піонер Павлик Морозов, який видав чекістам свого батька і був убитий власним родичем. Пізніше популяризувались малолітні партизани Другої світової війни, які шпигували, розклеювали карикатури на гітлерівців, збирали зброю та боєприпаси, а інколи й убивали нацистів. Головним правилом радянського агітпрому був факт «героїчної загибелі» малюків, що давав змогу створювати їм потрібну біографію та ідеологічно обгрунтовувати їхні «подвиги». 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували навіщо російська пропаганда вигадує «дітей-героїв». 

Новий етап канонізації «хлопчиків-героїв» розгорнувся з початком подій 2014 року на Донбасі. За допомогою відвертих фейків про «звірства нацистів», роспропаганта розв’язала справжню інформаційну війну з дегуманізації українців. Найвідомішим фейком того часу став сюжет про «розп’ятого хлопчика» у Слов’янську, якого українські військові нібито стратили на очах у його матері та жителів міста. Пропагандистська брехня була настільки очевидною, що російські ЗМІ були змушені визнати фейковість сюжету, а «розп’ятий хлопчик» відразу став інтернет-мемом та посміховиськом для всього світу. Після цього росія ще не раз поширювала фейки про «дітей Донбасу», яких начебто вбиває Україна.   

Але з початком повномасштабної війни образ «дитини-жертви» перетворився на образ «дитини-героя». 

Так, навесні 2022 року героєм публікацій найпопулярніших російських новинних медіа став хлопчик «Альошка», мешканець бєлгородської області рф, який бігав уздовж траси у шоломофоні та вітав бронетехніку, що їхала в бік кордону з Україною. 

Останньою «інформаційною бомбою» російського агітпропу у 2023 році став «герой Федор». Цей 10-річний хлопчик з брянської області їхав до школи, та під час обстрілу автобуса буцімто «українською ДРГ» не розгубився і попри поранення врятував двох дівчат. Як завжди, пізніше з’ясувалося, що з героїчним вчинком Федора не все так гладко. Спершу в повідомленнях роль «героя» грала поранена дівчинка, однак потім про неї забули і на перший план витягнули хлопчика, який теж був поранений, але врятував двох дівчат. Також «перебільшенням» виявилася й інформація про обстріляний автобус, адже у той день на брянщині було дистанційне навчання. Не підтверджено документально і поранення дитини, у всіх сюжетах хлопчик щільно вкритий ковдрою саме по груди, слідів операційного втручання ніде не видно. Крім того, на тлі легенд про «українську ДРГ» і військових російського добровольчого корпусу, все частіше наводять ще одну версію: події у брянській області є невдалою провокацією російських спецслужб.

Проте хлопчика в росії почали героїзувати і перетворювати на новий символ Z-пропаганди. Путін нагородив його медаллю «За відвагу», на парканах у брянській області з’явилися листівки з надписом «Федя – герой России». Але сумнівні обставини «подвигу» прокотилися всією росією, там навіть жартують, що хлопчик Федор – це ніхто інший, як немовля, що вижило після розп’яття українськими «нацистами».

Такі приклади є лише частиною системного використання дітей в інтересах пропаганди.

Все частіше юнаки і дівчата стають безпосередніми учасниками численних акцій із Z-символікою на підтримку війни проти України. В українських школах в окупації школярам розповідають російську версію того, що відбувається в Україні, про «героїв спецоперації», «друзів та ворогів москви». Молодь намагаються залучити в організацію «юнармія», яку курує міністерство оборони росії. У школах окупованої частини Херсонщини школярів 10-11 класів відкрито агітують вступати в російську армію. 

До кінця 2023 року росія планує «ідеологічно обробити» на окупованих територіях понад 3,3 млн українських дітей.

Для чого рф поновила тренд «хлопчиків-героїв»?

По-перше, це спроба перетворення дітей на символ російського Z-патріотизму та формування у росіянина впевненості, що «війна – це помста за дітей Донбасу», яка виправдовує обстріли українських міст і загибель мирного населення.

По-друге, фейки на кшталт «розп’ятого хлопчика» використовуються як емоційний тригер для генерації у росіянина чергової хвилі гніву за «злочини українського нацизму» та консолідації навколо спільної мети «денацифікації» й «звільнення» українських територій. 

По-третє, це логічне продовження політики кремля з насаджування молоді росії і тимчасово окупованих територій «правильної» поведінки, ключовим елементом якої є створення з українця подоби ворога. Таким чином з молоді готують мобілізаційний резерв або «добровольчі батальйони», які формуються в росії.

Маніпуляції з використанням дітей як головних героїв є невдалою спробою російської пропаганди викликати в аудиторії емоції та переживання і створити інформаційне тло для виправдання своїх воєнних злочинів в Україні.