• Головна
  • День Української Державності: етапи становлення української держави
18:00, 28 липня 2023 р.

День Української Державності: етапи становлення української держави

День Української Державності: етапи становлення української держави

28 липня, в нашій країні відзначають важливу подію — 1035 річницю Хрещення України-Руси та День Української Державності. 

Редакція розкаже про це свято і чому саме в цей день його святкують. 

Свято молоде, натомість спрямоване вглиб віків — для того, аби утвердити спадкоємність понад тисячолітніх традицій українського державотворення.

Святкування Дня Української Державності - це протидія спробі агресора привласнити українську історію державотворення. В таких обставинах важливість цього свята стає більш відчутною. Президент країни-агресора путін продовжує стверджувати, що «єдиною реальною гарантією українського суверенітету» може бути лише росія, яка «створила» Україну. Ці заяви путіна заперечують той юридичний факт, що Україна є повністю суверенною державою, що рф визнала суверенітет України і що український народ існує як окрема нація. Увічнення путіним наративу про те, що Україна та росія – це єдиний народ, поділений на різні держави довільними історичними обставинами, вказує на його постійну мету – знищити українську державу та стерти саме поняття українського народу. 

Повірити в ці слова може лише людина, яка погано вивчала історію чи робила це лише по радянським підручникам. Бо точкою відліку української державності вважається рік заснування Києва, столиці Київської Русі й сучасної України. Тому нове свято відзначатиметься у день розквіту української державності – у день хрещення Київської Русі.

28 липня ще у 988 році став днем цивілізаційного вибору України. Днем Української Державності його було встановлено Указом Президента України 24 серпня у 2021 році. Відповідний закон 31 травня 2022 року ухвалила Верховна рада.

Цей День має нагадувати про те, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки ще у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ. 

День Державності відзначається того ж дня, що і християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.

Саме Князь Володимир Великий став уособленням розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Вже в той саме час Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.

Завдяки цьому сучасна Україна отримала безцінний спадок від Русі. Таким чином наша країна отримала такі державні символи як герб (тризуб), грошову одиницю, а, головне, Київ як політичний і культурний центр нашої держави.

У 2023 році День Державності відзначається останній раз саме 28 липня. Вже наступного року в результаті переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря він припадатиме на 15 липня. За відповідний законопроєкт, внесений Президентом, Верховна Рада проголосувала 14 липня.

Урочисте відзначення Дня Української Державності має на меті привернути увагу суспільства до цінних національних традицій, які лягли в основу формування державності, і відзначити всі важливі етапи цього процесу.

Ухвалений закон про святкування спрямований на сприяння утвердженню принципу спадкоємності українського державотворення, захисту національних інтересів України. Головне - це збереження історичної справедливості та протидія фальшивим інтерпретаціям, які сьогодні поширюються державою-агресором щодо історичних аспектів української державності.

Метою відзначення Дня Української Державності є закріплення зв'язку між сучасними українцями та їхніми предками, які протягом багатьох поколінь будували державу для українського народу. Це свято призначено для виховання у всіх громадян України розуміння того, що наш народ має багатовіковий досвід у державотворенні, власну культуру, самобутність та український характер.

Зазначимо, що історія України демонструє боротьбу українського народу за свою державу та здобуття незалежності. 

Етапи української державності

Київська Русь – Галицько-Волинське князівство

Точкою відліку української державності можна вважати другу половину ІХ століття, за словами історика Олександра Чорного. А у 1187 році вперше в літописі з’являється й назва – Україна. "Є абсолютно всі підстави говорити, що Русь – це Україна. Не Росія".

З IX століття по 30-ті роки XIII століття Київська Русь була однією з найбільших і наймогутніших держав Європи.

Історик Михайло Грушевський зазначав: "До тих пір, коли не буде доведено, що в Києві і його околицях в IX–XII століттях проживали великоруські племена, котрі перенесли потім форми політичного, суспільного та культурного життя на береги Клязьми та Москви, нам доведеться з простої логічної послідовності вважати ці форми набутком української народності, оскільки ці українські племена IX–XII століть були її безпосередніми предками".

Зображення Володимира Великого на срібнику; Зображення Ярослава Мудрого на печатці князя. Саме за їхнього правління Київська Русь досягла найбільшого розквіту. Фото: Public domain, via Wikimedia Commons

Однак уже в XII–XIII столітті князівські міжусобиці, свавілля боярства, татаро-монгольське нашестя послабили, а згодом призвели до повного розпаду Київської Русі. На її руїнах постали фактично незалежні держави, однією з них стало Галицько-Волинське князівство, де продовжували розвиватись традиції Української держави. Але в другій половині XIV століття князівство припинило існування.

Українська козацька держава

Приєднання українських земель до Речі Посполитої й встановлення тут тяжкого соціально-культурного становища зумовили численні повстання і врешті призвели до Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Її можна порівняти з революціями, які в XVII–XVIII століттях охопили всю Європу.

Війна призвела спочатку до виникнення української державно-політичної автономії (у складі Речі Посполитої), а згодом — до незалежної Української козацької держави.

День Української Державності

Українська козацька держава цієї доби за формою правління була демократичною республікою з виборним гетьманом на чолі, унітарною, з демократичним політичним режимом.

Держава проіснувала понад сто років — із середини XVII — до кінця XVIII століття. Попри приєднання до Московської держави у 1653—1654 роках, вона ще тривалий час продовжувала зберігати всі ознаки державності — територію, органи публічної влади, армію, судову систему, право.

Українська національна революція

Наступний етап національно-визвольної боротьби за державу припадає на 1917—1921 роки. Через розпад Російської й Австро-Угорської імперій український народ знову став на шлях державного відродження.

Після тривалого історичного періоду русифікації, український народ відновив свою незалежну державу. У той час Україна пережила різні форми національної державності:

Українську Народну Республіку за Центральної Ради

17 березня 1917 року в Києві сформувалася Центральна Рада на чолі з професором Михайлом Грушевським. А вже 20 листопада, після більшовицького перевороту в Росії, Рада проголосила створення УНР, 22 січня 1918 року, через спалах українсько-більшовицької війни, проголосивши її незалежність.

Українську державу — Гетьманат Павла Скоропадського

Проте 29 квітня, внаслідок державного перевороту українських монархічних сил, уряд Центральної Ради замінив гетьман Павло Скоропадський. Республіку перейменували на "Українську Державу". Режим Скоропадського протримався до листопада, коли його головні союзники німці капітулювали у Першій світовій війні.

Українську Народну Республіку за Директорії

14 грудня повстання Директорії на чолі із Симоном Петлюрою та Володимиром Винниченком повалило гетьманат і відновило Республіку.

Протягом 1919–1920 років за контроль над Україною боролися українські республіканці, більшовики, російські націоналісти, українські анархісти на чолі з Нестором Махном та українські партизани. Боротьба закінчилася перемогою більшовицьких сил і встановленням радянського контролю в Центральній, Східній та Південній Україні.

Західно-Української Народної Республіки

Паралельно з цим, у зв'язку з розпадом Австро-Угорщини, 19 жовтня 1918 року українці Галичини, Буковини й Закарпаття проголосили створення ЗУНР зі столицею у Львові. Проте 1 листопада її атакувала Польща, розпочавши українсько-польську війну.

У пошуках союзника уряд ЗУНР звернувся по допомогу до УНР і 22 січня 1919 року об'єднався з нею у єдину державу. Проте Директорія була зайнята війною з більшовиками й не могла надіслати військ. Внаслідок цього, на середину липня 1919 року поляки окупували Галичину, румуни — Буковину, а чехи — Закарпаття.

Державну незалежність українці втримати не змогли.

Відновлення незалежності України

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, що поклало початок конфронтації між урядами СРСР і УРСР.

А вже за рік, 24 серпня 1991-го, на позачерговій сесії Верховної Ради народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.

Акт підтримало 90,32% українців на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Це ознаменувало появу незалежної держави Україна. Того ж дня відбулися перші президентські вибори, на яких переміг голова Верховної Ради Леонід Кравчук.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#військовий стан #Дніпро #Україна #056 #СТОЇМО #ЗупинимоОкупантів #Мелітополь
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...