• Головна
  • Туск - Польща не визнаватиме домовленостей щодо України, якщо не братиме участі в переговорах
11:53, Сьогодні

Туск - Польща не визнаватиме домовленостей щодо України, якщо не братиме участі в переговорах

Польща наполягає на безпосередній участі у переговорах щодо припинення війни Росії проти України, в іншому випадку не визнаватиме досягнутих домовленостей, вкотре заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він сказав про це 19 червня на підсумковій пресконференції після саміту ЄС.

«Під час обговорення можливих переговорів із Росією або майбутніх домовленостей про припинення вогню я чітко заявив, що жоден формат не може привласнювати собі право представляти весь Європейський Союз. Будь-які домовленості щодо припинення вогню чи майбутнього миру між Україною та Росією безпосередньо впливатимуть також на Польщу. Тому або рішення ухвалюються в рамках механізму, передбаченого договорами ЄС, або Польща має брати в них безпосередню участь. В іншому випадку ми не визнаватимемо таких домовленостей», – сказав Туск.

При цьому польський прем’єр зауважив, що зараз ніщо не свідчить про те, що Росія зацікавлена в переговорах, і завдання Європи полягає в тому, щоб підтримувати Україну «таким чином, щоби вона могла й надалі ефективно чинити опір російській агресії».

«Мушу сказати, що рішучість і солідарність щодо війни й підтримки України у її боротьбі проти Росії досягли рівня, якого я ще ніколи не бачив у Брюсселі. Як ви знаєте, я послідовно підтримував Україну у війні з Росією. Ніхто не переконає мене, що має бути інакше, оскільки це відповідає інтересам Польщі. Не лише тому, що це морально правильно і ми не хочемо перемоги Росії, а й тому, що в інтересах Польщі, щоб Україна за жодних обставин не програла цю війну», – наголосив Туск.

За підсумками зустрічі 7 червня в Лондоні лідери Великої Британії, Франції, Німеччини й України в спільній заяві наголосили на необхідності участі Європи у врегулюванні російсько-української війни та визначили п’ять умов для справедливого миру.

Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.

Тим часом головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила про необхідність підштовхувати Україну і Росію до прямих переговорів щодо припинення війни. Вона також наголосила, що Європа ніколи не зможе бути нейтральним посередником, оскільки вона перебуває на боці України. Каллас також заявила, що всі зусилля ЄС «мають доповнювати зусилля США».

Днями західні агенції повідомили про ініціативу офісу президента Європейської ради Антоніу Кошти встановити контакти з Москвою.

Ініціатива викликала нерозуміння лідерів впливових держав ЄС – Німеччини й Франції, що вважають її передчасною і хотіли би відіграти провідну роль у процесі, коли момент настане. Також до неї скептично поставилися Данія, Нідерланди й балтійські країни.

Після напруженої дискусії на саміті Євросоюзу, що тривала кілька годин, більшість держав-членів стали на бік Кошти, погоджуючись, що інтереси ЄС мають представляти інституції блоку. На цьому ж наполягає сам очільник Євроради.

Кошта пояснив свої дії так: «Те, що я роблю через свій офіс – це налагодження дипломатичного каналу. Ми не можемо покладатися лише на інших у тлумаченні російських сигналів. І ми повинні мати можливість безпосередньо доносити Росії власні меседжі… Не бачу жодних суперечностей чи конкуренції між різними учасниками цього процесу. Навпаки, вони доповнюють один одного».

Президент України Володимир Зеленський також заявив, що Європа має бути «так чи інакше» за столом переговорів із РФ.

Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.

Наприкінці травня видання Politico повідомляло, що такими переговорниками могли б стати Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нійністе, нинішній фінський президент Александр Стубб, колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і колишній прем’єр Італії Маріо Драгі. Російський президент Володимир Путін пропонував на цю посаду колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.

Інформує radiosvoboda.org

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити