Що довела телефонна розмова лідерів України та Китаю

26 квітня відбулася довгоочікувана телефонна розмова Президента України В. Зеленського з головою Китаю Сі Цзіньпіном, перша від початку повномасштабного вторгнення росії. Зеленський назвав діалог із китайським очільником тривалим і змістовним, утім деталей розмови не повідомив.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України розповіли, що довела телефонна розмова лідерів України та Китаю. 

Оприлюдненим результатом перемовин стало призначення посла України в Китаї та відрядження спеціального представника китайського уряду у справах Євразії в Україну та інші країни для проведення поглибленого спілкування з усіма сторонами щодо політичного врегулювання кризи.

Що може стояти за сухими рядками офіційних повідомлень?  

Вочевидь, що у своїй оцінці нинішньої війни Китай набагато ближчий до росії, а Україну сприймає як союзника США. І не дивно, що «мирна» ініціатива Сі просувається в кремлівському руслі започаткування українсько-російських перемовин на умовах територіальних поступок. Тому, не виключається, що рішення піти на контакт із Києвом є результатом домовленостей путіна з СІ запобігти початку активної фази українського контрнаступу та нав’язати переговори для замороження існуючого розкладу сил на фронті.  

З іншого боку, Сі Цзіньпін використав попередню поїздку до москви як привід посилити за рахунок росії сферу свого впливу в контексті економічного протистояння зі США. І поки путін сподівається отримати потужного союзника в боротьбі з колективним Заходом, який допоможе виграти війну в Україні, Китай отримав згоду на юанізацію торговельних відносин і принизливу роль росії в якості сировинного придатку та політичного інструменту Китаю у його протистоянні зі США. Водночас кремлю було відмовлено в офіційній допомозі у військовій сфері.

Тож Китай розігрує велику політичну карту і хоче завершення війни в Україні за власним планом. Тому, є всі підстави прогнозувати, що Пекін і надалі імітуватиме миротворчу роль без жодних конкретних мирних пропозицій, крім закликів до припинення вогню на умовах путіна. Пекін підтвердив своє бачення закінчення війни ще в лютому 2023 року, коли оприлюднив «план врегулювання конфлікту», де закликав до припинення вогню та переговорів, але без виведення російських військ. А 21 квітня, начебто всупереч офіційній позиції Китаю, китайський посол у Франції Лу Шає висловив сумнів щодо статусу окупованого росією Криму та заявив, що колишні радянські країни нібито «не мають чинного статусу в міжнародному праві». Звісно ж, таке бачення закінчення війни відрізняється від позиції України. Цікаво, що реагуючи на шквал критики, посольство КНР у Франції видалило стенограму інтерв’ю зі свого сайту і заявило, що слова посла є його «особистими поглядами, які не варто інтерпретувати надмірно».

Що робити Україні?

По-перше, залишаються сподівання, що Китай все ж таки не залишиться формальним миротворцем, адже результати перемовин та обговорення Сі цієї теми з Е. Макроном дають оптимістичні прогнози, що Пекін може взяти дійсну участь у миротворчій місії щодо України. З високою вірогідністю можна стверджувати, що у найближчій перспективі про жодні прямі мирні переговори не йтиметься. Терміни початку потенційного переговорного процесу визначатимуться успіхом майбутнього контрнаступу ЗСУ та остаточним виснаженням російських військ, що створить необхідні Україні важелі впливу з позиції сили. І тоді Франція та Китай можуть стати головними посередниками у визначенні умов припинення війни.

По-друге, прагматична двозначна політика Сі Цзіньпіна доводить, що через своє протистояння зі США Китай не стане на український бік, але зараз йому не вигідно вплутуватися у конфлікт і на боці росії. Тому, принаймні на найближчу перспективу, формально миротворча позиція Пекіна збережеться і надалі.

Щодо цього українська дипломатія має налагоджувати взаємовигідний діалог із Китаєм, ретельно пояснювати нашу позицію та наші інтереси, але в жодному разі не ставитися до Пекіна як до ворога. Тим паче, у розмові з Президентом України лідер КНР фактично відкинув скандальні заяви посла Китаю у Франції, підтвердив повагу до суверенітету і територіальної цілісності України та готовність просувати взаємовигідну співпрацю між двома країнами.

Тому, варто прийняти спецпосланця Сі на вищому рівні й довести йому бачення Києвом справедливого миру у відповідності до норм міжнародного права, Статуту ООН і загальнолюдських цінностей. Дуже важливо, щоб до перемовин із Лу Шає долучилися лідери ключових західних країн. Адже в ЄС привітали телефонну розмову між Зеленським та Сі Цзіньпіном, очікуючи, що Китай використає свій вплив на росію для закінчення війни.

Безумовно, сам факт розмови лідерів означає, що Китай зробив певний крок від декларації участі в українській миротворчій місії до реалізації задумів. Проте зазначені наміри не варто переоцінювати і чекати негайних позитивних результатів.