• Головна
  • Криза влади: хто змагається за головне крісло рф
19:00, 3 листопада 2022 р.

Криза влади: хто змагається за головне крісло рф

Криза влади: хто змагається за головне крісло рф

російська політична система входить до найбільш вибухонебезпечного періоду за всю свою пострадянську історію. Якщо до вересня російські еліти ще вірили у здатність путіна зберегти свій режим, то наразі він перетворився на джерело нестабільності та небезпеки. Впевненість у правильності рішень путіна була остаточно зруйнована «частковою» мобілізацією. Адже вона порушила основну передумову згоди суспільства на війну, коли від суспільства не вимагалося активної участі. В оточенні путіна зростає роздратування через те, що він вимагає результатів на війні з Україною, хоча йому регулярно доповідають про втрату частини анексованих територій і про те, що війна фактично програна.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували вірогідні варіанти зміни влади в росії та можливих кандидатів, передає редакція. 

І якщо раніше усунення диктатора здавалося російським елітам недосяжним, то тепер навіть найближчі соратники російського диктатора вважають його відставку неминучою.

В цих умовах головним питанням стає – хто саме зможе замінити путіна в кремлі? 

Наразі запекла боротьба за управління державою триває між двома основними групами, які після кінця путіна хочуть взяти абсолютну владу у кремлі. 

Це група секретаря Радбезу рф м.патрушева (директор ФСБ о.бортніков, глава СВР с.наришкін, віце-прем’єр а.бєлоусов, заступник секретаря РБ рф р.нургалієв, посол у Білорусі б.гризлов) і група пригожина-кадирова (о.дугін, с.суровікін, високопосадовці ГРУ ГШ рф). Перші прагнуть до налагодження дипломатичних відносин із Заходом та розвитку бізнесу з Європою, другі – до активізації війни.   

Клан пригожина – т.зв. партія війни, яка критикує керівництво мо рф та вимагає від путіна жорсткіших дій. пригожин та кадиров використовують війну для посилення своїх політичних позицій та претендують на більш вагомі позиції, ніж є зараз. Щоб знизити зростаючий вплив російських провоєнних силовиків, путін намагається відновити втрачений авторитет міністра оборони с.шойгу, але залежність від «партії війни» примушує його приймати її правила гри.

Голова Ради національної безпеки м.патрушев входить до найближчого оточення путіна, має вплив на прийняття рішень у всіх сферах. Головним претендентом на президентське крісло просуває свого сина Дмитра. Через відносну молодість (45 років) кандидатура патрушева-молодшого позиціонується як нове обличчя влади.

Серед інших груп впливу – близькі до путіна основний акціонер банку «россия» ю.ковальчук та глава «роснефти» і.сєчин, які просувають фігуру заступника голови адміністрації в кремлі с.кірієнка. Між групою патрушева й альянсом ковальчука-сєчина існує взаємодія та готовність прагматично вирішувати питання, зокрема і в постпутінській росії.

Експерти розглядають різні варіанти зміни влади в росії.

  • Пошук можливого наступника усередині системи. Для забезпечення власної недоторканості путін може сам підготувати свого наступника. При цьому він залишається в кремлі номінальною політичною фігурою, однак очолює Раду безпеки та оборони та контролює силові структури. З цією метою у силовому блоці кремля готуються великі кадрові перестановки. Серед фаворитів президента рф наразі – головнокомандувач ВПС рф с.суровікін, керівник ПВК “Вагнера” є.пригожин, глава Чечні р.кадиров. Щоб і надалі контролювати силовий блок, вірогідні призначення суровікіна міністром оборони, пригожина керівником ФСБ, кадирова – командувачем Росгвардією. Проте під час реалізації такого плану щось може піти не так. Адже зараз російська система влади досить напружена – різні представники еліти «мають зуб» один на одного і не виключається, що вагнерівці та кадирівці можуть вступити у конфлікт між собою.
  • Трансфер влади може статися не за власним бажанням путіна – на нього можуть натиснути російські еліти. Путін оголошується хворим і «тимчасово» передає свої повноваження колективному органу – Раді безпеки. М’яким відстороненням путіна в кремлі вирішують одразу кілька завдань. З одного боку, збільшується поле маневру у зовнішній політиці та сподівання на м’якіші умови завершення війни. З іншого – коли країна зазнає поразки, винним буде названий путін. Згідно з одним із сценаріїв, новим лідером рф може стати прем’єр-міністр м.мішустін, який міг би зіграти роль поміркованого переговірника із Заходом.
  • Якщо не спрацює «м’який варіант» і російський диктатор не досягне консенсусу серед всіх російських силових структур, розглядається варіант його фізичного усунення, наприклад, співробітниками Служби безпеки ФСО рф.

Ніхто не знає точного сценарію повалення путіна, але всі розуміють, що режим приречений, а конкретний сценарій того, чи він сам піде у відставку, або буде скинутий – вторинний. 

Подальшу розстановку сил у кремлі значною мірою визначить ситуація на російсько-українському фронті. Чим більше ЗСУ завдаватимуть поразок військам росії, тим слабкішими стануть шанси путіна на утримання влади.  

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#військовий стан #Дніпро #Україна #056 #СТОЇМО #ЗупинимоОкупантів #Мелітополь
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...