10 скандальних новацій, через які ширяться протести . Битва за Цивільний кодекс

Перш ніж розкрити зміст конкретних статей, які найбільше обурюють юристів-практиків і науковців й примушують активістів писати петиції і виходити на протести, варто сказати про новацію, яка буде помітна усім, хто відкриє проєкт Цивільного кодексу. Ідеться про нову термінологію, яку впроваджують у Кодекс і якою користуватимуться не лише юристи, а й пересічні українці, життя яких цей документ регулює буквально від народження.

Метою авторів, як неодноразово пояснював спікер Руслан Стефанчук, було очистити Кодекс від радянських термінів і понять і замінити їх на автентично українські. А також синхронізувати їх з термінологією Римського приватного права, яке лежить в основі законодавства більшості країн Євросоюзу.

Але юристи часом кажуть, що навіть їхніх знань не завжди вистачає, щоб їх зрозуміти.

Головним ідеологом впровадження нової правничої термінології у Цивільний кодекс є колишній депутат парламенту та екссуддя Конституційного суду Сергій Головатий, розповідав Руслан Стефанчук. Зараз Головатий є керівником Центру правничої термінології Національної академії правових наук України. Він вважає, що за радянських часів українська правова мова була знекровлена, тому важливо повернути терміни, що були втрачені чи зрусифіковані.

Автор фото,УНІАН

Ось лише деякі з цим понять.

"Доброзвичайність". У проєкті кодексу воно зустрічається десятки разів і є замінником конструкції "моральні засади". Тобто тут ідеться про чесну, етичну, моральну поведінку тих, хто є учасником усіх цивільних справ.

"Цим питомо українським словом, підібраним фаховою філологічною групою, ми просто замінюємо застарілий пострадянський штамп "моральні засади суспільства", який історично походить ще від радянського формулювання про "моральні принципи будівничого комунізму", - наголошує Руслан Стефанчук.

Але противники кажуть, що це поняття занадто розмите і його можна трактувати по-різному у різних ситуаціях. Правничі організації вважають, що "недоброзвичайною", "неморальною" можуть бути визнані будь-які дії та угоди, і висновки про це робитимуть судді на підставі своїх внутрішніх переконань.

"Посідання" - замість калькованого з російської мови слова "володіння".

"Осідок" - замість словосполучення "місце проживання".

"Цифрова річ" - новий термін на заміну поняттю "віртуальне майно". Це криптовалюта, акаунти в соцмережах, доменні імена тощо.

Щодо латинських слів, то деякі з них є у чинному Цивільному кодексі, але проєкт пропонує й нові. Це "медіація" (акт примирення), "суперфіцій" та "емфітевзис" (права на землю), делікт (цивільне правопорушення), "віндикація" (витребування майна), "узуфрукт" (право користування чужим майном із отриманням доходів), "астрент" (штраф, який суд призначає боржнику за кожен день зволікання з виконанням рішення).

"Скажу з позицій нотаріату. Законодавець має писати просто про складне. А відбувається навпаки: намагання гратися важким для сприйняття термінологічним апаратом. До нас приходять люди без базової юридичної підготовки, ті, хто не вивчав римське право. Цей Кодекс має бути саме для таких людей, бо йдеться про їхню власність", - заявляв член Нотаріальної палати України Дмитро Королюк.

Право на забуття : захист персональних даних чи шпарина для корупціонерів

Поява цього права у проєкті Цивільного кодексу стала однією з найбільш скандальних новацій реформи. Зокрема, про це говорять лідери понад 80 громадських організацій, журналісти-розслідувачі й багато політиків.

"Право на забуття" передбачене у європейському законодавстві про захист персональних даних, але, кажуть критики, в українських реаліях воно може обернутися серйозними проблемами, його вже називають навіть "правом на безпам'ятство".

Автор фото,УНІАН

Автори пропонують надати людині право вимагати вилучення та знищення інформації про себе із загальнодоступних джерел та пошукових систем за певних умов: коли ця інформація "втратила суспільний інтерес" або "була зібрана незаконно". Антикорупційні активісти вважають, що такі формулювання знівелюють усі їхні зусилля.

Руслан Стефанчук їм заперечує: ця стаття має запобіжники.

"Право на забуття" не застосовується, якщо інформація необхідна для реалізації свободи слова та роботи журналістів, стосується публічних осіб у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, становить архівну, історичну чи наукову цінність", - пише він у фейсбуку. Спікер запевняє, що ця норма "вводиться виключно для захисту звичайних громадян".

Однак попри такі запевнення, критики кажуть, що це шпарина для фігурантів корупційних скандалів, які не завжди є публічними особами і згадують при цьому "Міндіч-гейт", у якому головний підозрюваний Тимур Міндіч якраз публічною чи службовою особою не був.

Згода на зйомку на публічних заходах

Ще одна стаття, яка непокоїть медійні та правозахисні організації і яка теж пов'язана з антикорупційними розслідуваннями, - про захист інтересів особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеознімання.

Стаття є чинною зараз, вона забороняє робити відео людини без її попередньої згоди. Однак дозволяє це робити, якщо вона перебуває на публічному заході.

Однак автори кодексу хочуть ці вимоги посилити: згода буде потрібна й у разі перебування особи на публічних заходах.

Також цю статтю хочуть осучаснити - у ній з'являються смартфони, стріми, правила публікації та репосту відео чи фото в соціальних мережах і право особи вимагати негайного видалення відео.

Приховане фільмування буде категорично заборонене, якщо особа вважатиме місце, де знімають, приватним. Саме ця норма обурює медійні організації найбільше, тому вони вимагають передбачити право на приховане знімання в разі, якщо йдеться про злочин або така зйомка має суспільний інтерес.

Автор фото,Христина Морозова

Право першого у Держреєстрі речових прав

Правники вважають, що у кодексі є статті, що створюють умови для рейдерства та позбавлення майна людини.

Передбачається, що коли особа відкрито та безперервно користується чужим нерухомим майном протягом 10 років, а рухомим - 5 років, вона автоматично набуватиме право власності на це майно.

Правозахисні організації, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр прав людини ZMINA вказують, що така норма загрожує мільйонам українців, які виїхали за кордон через війну.

Інша стаття стосується Державного реєстру речових прав: якщо на один і той самий об'єкт претендуватиме кілька осіб, то пріоритет матиме особа, котра першою внесла дані у цей реєстр. Правники кажуть, що ця стаття особливо небезпечна для тих, хто має лише паперові документи на будинок, квартиру чи земельну ділянку.

"Тобто той, хто перший вніс себе в реєстр як власника майна, має пріоритет перед всіма іншими. Всі знають, як часто у нас реєстри "летять". Особистий мій досвід - я кілька разів вносила свої ділянки у реєстр повторно, бо вони кудись зникали. У цей час хтось міг стати їх власником", - каже адвокатка Тетяна Острікова-Чмерук.

Є ще одна сфера, де може бути застосована запропонована норма.

Оскільки значна частина лісів, заповідників, прибережних смуг, річок, історичних та культурних місць не мають чітко внесених меж у Державному реєстрі речових прав чи Земельному кадастрі, у них теж може з'явитися власник, який першим внесе дані у реєстр, скориставшись послугами "чорних нотаріусів".

"Чужі люди"? Цивільний шлюб і майно

Чинний Сімейний кодекс передбачає, що чоловік і жінка, які живуть у цивільному шлюбі, тобто не реєстрували його у відділі реєстрації актів цивільного стану, мають право після розлучення претендувати на поділ усього майна.

У новому Кодексі автори пропонують передбачити, що усе майно, яке купували чоловік чи жінка у фактичному союзі, вважатиметься особистою приватною власністю того, на кого воно оформлене. Тобто, якщо пара жила разом у квартирі, то вона не є спільною, а належатиме після розлучення тому, хто є її власником за офіційними документами.

На думку захисників прав жінок, така новація перш за все становить загрозу інтересам жінки, яка часто залежна від чоловіка матеріально.

Однак пара може врегулювати це питання, уклавши контракт і записавши у ньому, як ділитиметься майно, якщо їхній союз розпадеться.

Автор фото,Getty Images

Суд зобов'язаний сприяти примиренню подружжя

Правозахисники звертають увагу на ще одну статтю проєкту кодексу, яка стосується розірвання шлюбу. Про те, що суд зобов'язаний вжити заходів для примирення чоловіка і жінки і призначати для цього термін до шести місяців.

Водночас ідеолог нового кодексу Руслан Стефанчук називає це маніпуляцією.

"Механізм примирення (до 6 місяців) існує і зараз у чинному Сімейному кодексі. Суди застосовують його щодня. Ми не повертаємо минуле, а робимо процес безпечнішим", - запевняє він.

У чинному Сімейному кодексі справді є така норма, але із суттєвою відмінністю. У ній йдеться про право суду, а у новій редакції - про його обов'язок сприяти примиренню. І саме це обурило найбільше.

Але ця стаття має також винятки: строк примирення не перевищуватиме один місяць, якщо у подружжя є малолітні діти.

Якщо у родині є факти домашнього насильства, або ж чоловік і дружина не живуть разом понад 6 місяців, суд може взагалі не вдаватися до заходів примирення.

Правозахисники однак вказують, що доведення фактів насильства для скасування примирення може бути складним і небезпечним для жертви і що держава не повинна диктувати дорослим людям, скільки часу їм потрібно на роздуми. Про це, зокрема, кажуть в Асоціації жінок-юристок "ЮрФем".

Автор фото,Getty Images

Право на скасування аліментів

Одна зі статей передбачає, що платник аліментів, а це частіше за все батько дітей, може через суд домогтися скасування аліментів. Це може статися тоді, коли він доведе, що дохід матері, яка живе з дитиною, є вищим за його власний дохід і покриває витрати на утримання дитини.

Якщо суд вирішить, що грошей матері достатньо для повного забезпечення потреб дитини, батька можуть офіційно звільнити від аліментів.

Правники наголошують, що аліменти - це гроші дитини, а не матері, і обоє батьків зобов'язані утримувати її порівну, незалежно від статків. А запропонований механізм створює шпарини для зловживань, бо чоловік може працювати нелегально або ж з мінімальними офіційними доходами.

Окрім того, платник аліментів, згідно з новим проєктом Кодексу, матиме право вимагати детальних звітів та чеків, які підтверджують, що гроші пішли саме на дитину. Якщо їх немає, це теж може стати підставою для перегляду виплат.

Прізвище чоловіка - як нагорода, яку можна забрати

Проєкт Кодексу надає право чоловікові примусово, через суд забрати своє прізвище у жінки, якщо доведе її негідну поведінку після розлучення - зраду або "аморальні вчинки". Тут знову гратиме роль "доброзвичайність", про яку ми розповідали вище і щодо якої багато питань в експертів, бо чітких критеріїв "аморальності" у законодавстві немає.

У той самий час, кажуть правозахисники, якщо жінка має спільних дітей і її примусять змінити прізвище, це створить проблеми у подальшому, оскільки матір і діти матимуть різні прізвища.

Сурогатне материство та ембріони

У проєкті Кодексу пропонують запровадити повну заборону сурогатного материнства для іноземців. Тільки якщо у пари є юридичний зв'язок з іншою країною (громадянство, майно в якійсь країні або вони українці, які постійно живуть за кордоном), то таке запліднення буде доступним. Але за умови, якщо пара спільно прожила в Україні не менш як три роки.

Оскільки Україна є лідером у наданні послуг сурогатного материнства, такі зміни просто зупинять медичний туризм у цій сфері.

Автор фото,Getty Images

Ексдепутатка парламенту, адвокатка Вікторія Пташник звертає увагу на ще одну норму проєкту кодексу. Автори пропонують дозволити штучне запліднення тільки тоді, коли є медичні покази для цього, тобто безпліддя.

"Чесно кажучи, коли в таку чутливу сферу влазять депутати зі своїми правилами, то слів толерантних мало", - пише вона у фейсбуку.

Ці правила означатимуть, що подружжя не зможе скористатися штучним заплідненням задля перевірки генетичних ризиків. Також ця послуга стане недоступною для самотніх жінок, які хочуть завагітніти з допомогою донора.

Права ЛГБТ та трансгендерних людей

У проєкті вперше з'являється поняття "фактичний сімейний союз". Це, по суті, сім'я. Але водночас відповідна норма передбачає, як і в чинному Сімейному кодексі, що такий союз можливий лише як союз чоловіка та жінки.

За словами представників Центру прав людини ZMINA, це юридично "цементує" обмеження й прямо забороняє судам будь-коли трактувати поняття сім'ї ширше.

Норми кодексу також передбачають автоматичне визнання шлюбу недійсним, якщо один із партнерів змінив стать.

ЛГБТ-спільноти та юристи вже відреагували на такі новації. Вони нагадують, що Україна брала зобов'язання перед ЄС щодо створення правових рамок захисту прав одностатевих пар.

Водночас Руслан Стефанчук запевняє, що у проєкті все лишається, як є зараз, оскільки автори документа домовилися, що таке суперечливе питання буде обговорюватися під час другого читання.

Оновлення чи майбутній хаос

Петиція на сайті президента з вимогою втрутитися у ситуацію через критику кодексу за одну добу набрала 29 тисяч голосів за необхідних 25 тисяч, розповідає одна з активісток протестів проти ухвалення Цивільного кодексу Христина Морозова.

Вона каже, що звернення було адресоване саме Володимиру Зеленському, а не голові парламенту як ідеологу нового кодексу, бо президент має конституційне право звернутися до депутатів парламенту як гарант прав і свобод та інтеграції до ЄС.

"Президент не може далі відмовчуватися", - каже Христина Морозова і попереджає, що протести продовжуватимуться.

Водночас один із авторів проєкту Кодексу Микола Княжицький з "Європейської солідарності" закликає не вестися на хайп, бо статті, які зараз критикують, це 0,1% від усього документа.

"Чинний Цивільний кодекс був ухвалений у 2003 році, задовго до появи Facebook і YouTube, онлайн-торгівлі та швидкого інтернету, євроінтеграції та анексії Криму. Всі ці події докорінно змінили наш світ, але майже ніяк не відобразилися в Кодексі. Тож очевидно, що його потрібно оновлювати", - наголосив він.

"Наявність недоліків у законопроєкті має приводити до їх виправлення, а не до знищення всього документа", - переконаний Микола Княжицький.

Хоча з ним не згодні юристи. Зокрема, доктор юридичних наук Олег Подцерковний з Одеської юридичної академії вбачає наслідком ухвалення Кодексу "повний хаос у правозастосуванні на найближчі десятиліття".

Інформує bbc.com